Безліч риб живе у Балтійському морі. Є там оселедець, камбала, тріска, лосось, вугор, салака — усе не перелічиш. Живуть вони спільно, плавають великими  косяками, по тисячі голів, а водять ті косяки самці найспритніші.     Є у риб і своя мова, тільки вона не схожа на людську, тому що розмовляють риби за допомогою хвоста. Така розмова зрозуміла лише риб'ячому племені. Є у риб і свої сторожі. Заледве такий сторож зачує погане, він відразу подає знак і

   От і осінь вже чаклує у лісі. Відгуло, віддзвеніло лагідне літо. Тихо над Тясмином, сумно. Раніш, було, аж у вухах лящало від пташиного щебетання, а зараз лише коли-не-коЛи промайне якась зграйка, неголосно між собою перегукуючись, і знову тиша... Хіба що ворона ні сіло ні впало над вухом каркне. Та так голосно, що у бідних пічкурів аж душа в п’яти. Або сорока помітить мене з вудочкою, вмоститься недалечко й починає свої лісові новини з подробицями переказувати. А коли