Коли ти побачиш уперше морського коника, то, ма­буть, усміхнешся: «Хіба це риба?»

Луски в коника немає, плавник один, рот — нена­че трубочка, хвіст довгий і закручений, як крендель, та ще й дуже чіпкий. А очі можуть водночас дивитися в різні боки: одне око — ліворуч, друге — праворуч. Точнісінько, як у камбали.

    Однак це все ж таки рибка. Живе вона в теплій мор­ській воді, де багато водоростей. Причаїться коник поміж рослин і всотує ротом морську воду. Що потра­пить йому до рота — рачки або черв'ячки — те й з'їсть.

    Або ж буває і таке. Обхопить хвости­ком водорость, підведеться якнайвище і видивляється на всі боки — чим би тут поживитися? Голівка підведена, як у молодого коня. Через це, мабуть, і на­зивають цю рибку морським коником.

    Але він не бігає, а плаває. Не опускаючи голови. Від води відштовхується своїм одним-єдиним плавником.

    Коник може «вдягатися» під колір рослин. Вони зелені — і він зеленіє. Вони бурі — і він буріє. Так краще сховатися серед водоростей і врятуватися від ворогів. Вирішать, що ти — водорость, і не зачеплять.

     А ще морський коник може рохкати, як порося, тільки тихо-тихо. Оце так кінь!