— Мужні в тебе воїни, княже, — звернувся хан Батий до свого гостя, галицького князя Данила. — Згадати хоча б того Дмитра, що був київським воєводою під час нашого нападу на місто. Він так вразив мене своєю військовою звитягою, що я подарував йому життя, визволивши з полону. Дивак він — не захотів лишитися моїм радником.

     Данило Галицький замислився.

— Так, хане, гарні в мене воїни, та не в них самих сила, — відповів князь. — Те, чого я прагну, не можна завоювати.

     Хан Батий хитро глянув на князя. Знав, про що говорив той: єдиною мрією князя Данила була об'єднана й сильна Руська держава, яка зможе скинути ординське ярмо.

    Сумним повертався до Галича князь Данило. Скрізь пусткою чорніли зруйновані міста, гайвороння кружляло над колись квітучою землею, збираючи кістки загиблих.

    Повернувшись додому, князь звелів зміцнювати кордони свого князівства, будувати на горбах кам'яні фортеці, які, він знав, важче було долати степовикам.

    Усюди шанували князя Данила за розважливість та розум. Проте не тільки військовими справами опікувався він. Уславив себе ще тим, що дав життя двом новим містам — Холму та Львову.

    Одного разу під час полювання Данило заблукав у лісових хащах. Уже втративши надію знайти дорогу, він навмання йшов лісом. Несподівано ліс відступив, і перед очима Данила постало чарівне видовище: серед широкої галявини здіймався високий горб, укритий квітковим килимом. Місце було не тільки мальовничим, а й дуже зручним для оборони. Воно так сподобалося Данилу, що він наказав збудувати там місто, яке назвав Холмом.

     Місто Львів було збудоване для сина Лева й назване його ім'ям. Воно споруджувалося на високих пагорбах, прорізаних глибокими ярами. Так сама природа дбала про його захист. Щасливою долею місто Лева завдячувало ще й тому, що через нього пролягали важливі торговельні шляхи. Отож зовсім швидко воно стало новим стольним градом Галицької землі.

    Довге життя прожив Данило. Був будівничим і воїном, побував в Орді, став королем, якого визнавали і друзі, і вороги. Він був останнім серед руських князів, хто своїми вчинками прославив рідну землю.