— Мамо, ходімо вже до школи! — просить Богданко.

— Ще рано, сину.

— Та вже видно.

— Але ще не пора.

    Сидить Богданко та все мами питається:

— А зайці теж до школи ходять?

— Ходять. Тільки не зайці, а зайченята.

— І вовченята?

— І вовченята.

— І лисенята?

— І лисенята.

— І лелечата?

— І лелечата.

    Думає щось Богданко, думає, а тоді знову:

— А де лелечата навчаються? Де їхня школа?

— У повітрі.

— А що ж вони там вивчають?

— Вони вчаться літати.

— А чого ми не вчимося літати?

— Бо люди не мають крил.

— То нащо ж у школу ходити?

— Щоб бути крилатим.