ЖАЙВОРОНОК СОНЕЧКУ ДОПОМАГАЄ (Василь Сухомлинський) оповідання
У дрімучому лісі та в глибокому яру ще лежить холодний сніг. Спить підсніжник під торішнім листком. Синіє лід на ставку.
Тільки на схилах горбків розтанув сніг, побігли струмочки. У синьому небі заграло ясне сонечко.
Вийшла з хати маленька дівчинка Маринка і побачила сіру пташечку в небі. Пташечка співала, ніби срібний дзвіночок на крилах піднімала, а він тремтів, тремтів.
— Мамо, що це за пташечка співає? —запитала І/Іаринка.
— Жайворонок, — відповіла мама.
— Чому ж він так рано прилетів? Чому так радісно співає? Ще ж сніг лежить...
— Жайворонок сонечку допомагає, — відповіла мама.
— Як же він допомагає? —здивувалась дівчинка.
— Коли жайворонок летить в синє небо, воно стає теплішим.
14.12.2022 -
Категорія: казка літературна