Як жив собі дід та баба, і розвели вони семеро овець, і сучка-позвонка, баба-поговорка, коничок-ступачок.

  От раз підійшла Меланка, то дід заставив бабу, щоб вона наварила вареників. А сам пішов щедрівників шукать. Іде, коли дивиться — ідуть вовки. А він їм і каже:

— Й ви, дітки, ідіть до мене щедрувать.

  То тоді ці вовки пішли за ним і прийшли до хати та й почали щедрувать:

        А у діда, а у баби

        Семеро овець.

        Сучка-позвонка,

        Баба-поговорка,

        Коничок-ступачок.

        Винось, діду, вівцю.

  Крутивсь, вертівсь дід. Нічого не поробиш, треба нести. Виніс дід вівцю. А вони уп'ять почали співать.

        А у діда, а у баби

        Семеро овець...

  І так далі.

  Виніс дід і другу вівцю, тоді вони з'їли і оп'ять почали співать:

        А у діда, а у баби

        Семеро овець...

  І так далі.

  Виніс дід і третю вівцю, іззіли вони і ту. І почали оп'ять співать:

        А у діда, а у баби

        Семеро овець...

  І так далі.

  Виніс дід і четверту вівцю. Іззіли вони і цю і оп'ять почали співать:

        А у діда, а у баби

        Семеро овець...

  І так далі.

  І так вони співали, поки поїли всіх. Тоді доходе ряд до баби. Не оддав дід баби, а сам узяв добрий кийок і побив вовків.