Поїхав син чумакувати та перед дорогою і питає в батька: «Що тобі, батьку, привезти з далекої до­роги?». «А ти мені, сину, привези крихти від своїх обідів: от що недоїси по дорозі — те засуши і по­клади в торбинку. Оце і буде найкращий гостинець».

    От поїхав син — та по дорозі все крихти від обіду збирає і в торбинку складає. Сміються з нього то­вариші.

    Але коли уже додому повертались, то трапилось їм три дні їхати такою дорогою, що ні села, ні ха­тинки в дорозі. Стали голодувати — і тут згадали про торбинку. Тими крихтами і прохарчувались.

    Коли повернулись, то син і бідкається, що збирав батькові гостинця, та не довіз.

— На те я тобі й загадав такого гостинця, аби ти в дорозі з голоду не пропав, — відказав батько.