Жив у одному селі чоловік, і був у нього син. Якось батько каже йому:

— Слухай, сину. Живи так, щоб ти мав у кожному селі хату, на кожен день нові чоботи і щоб тобі всі люди кланялися.

    Замислився син над батьковими словами й питає:

— Як це, батьку, я можу поставити в кожному селі хату, купувати щодня нові чоботи примусити всіх мені кланятися?

     Засміявся старий і говорить:

— Дуже легко, сину. Матимеш у кожному селі доброго товариша — будеш мати свою хату.

     Щоб на кожний день були нові чоботи, треба їх щовечора чистити, на ранок вони будуть, як нові.

    І вставай, сину, рано — раніше від усіх — і йди на роботу, і роби. А йтимуть на роботу люди, то всі будуть тобі кланятися і вітатися.