Жили на світі Андрійко і Мар'янка. Життя їхнє було веселим та безжурним, бо зігрівала його лю­бов і ласка доброї, ніжної матері.

    Та несподівано спіткало родину горе: занеду­жала і злягла матуся. Більше вона не підвелася, померла. Засипали неньку сирою землею, і зоста­лися діти сиротами.

     Одного разу, побиваючись за матусею, Андрій­ко і Мар'янка побачили на могилі ніжну запашну квітку. Вони повірили, що то до них з'явилася мати в образі квітки. І назвали квітку мате­ринкою.