Жили-були маленькі жабенята. Якось організували вони змагання. Їхньою метою було вибратися на вершину вежі¹. Зібралося багато глядачів, які хотіли подивитися на ці зма­гання і посміятися над їхніми учасниками...

    Змагання розпочалися...

    Ніхто з глядачів не вірив, що жабенята зможуть видертися на вершину вежі. Зусібіч лунало:

— Це дуже складно!

— Вони ніколи не досягнуть цієї вершини!

— Жодних шансів!

— Вежа для них зависока! Маленькі жабенята почали падати. Одне за одним.

    Деякі намагалися підстрибнути все вище і вище. А натовп усе одно кричав:

— Дуже важко!!!

— Жоден не зможе цього зробити!

    Ще більше жабенят падало з висоти на землю.

    Тільки одне піднімалося все вище і вище. І, доклавши ве­ликих зусиль, воно, одне-єдине, дісталося таки на вершину! І перемогло!

     Усім цікаво було дізнатися, як йому це вдалося. Де в ньо­го знайшлися сили не впасти з висоти?

      Але жабеня-переможець виявилося глухим...

      Воно не чуло, що глядачі не вірили в його сили!

      Ніколи не слухай людей, які намагаються посіяти сумніви у твоїй душі і не вірять у твій успіх! Вони забирають у тебе віру у власні сили!

      Не забувай про силу думки і слова! Думай лише про хороше!

      Завжди вір у себе і у свої сили! Ти можеш!

^{1. Вежа — висока вузька споруда, що має висоту, значно більшу за ширину, будується окремо або як складова фор­теці, палацу.}