Маленький Принц (Антуан де Сент-Екзюпері) (Скорочено)

У 6 років головний герой, прочитавши в книзі про те, що удав може ковтати жертву цілком, намалював удава, який проковтнув слона. Дорослі подумали, що це капелюх і сказали, що краще займатися географією, правописом, історією та математикою. Ставши дорослим, він вивчився на льотчика. Коли він зустрічав розумного на його погляд дорослого, то показував йому свій дитячий малюнок. Але всі дорослі казали, що це капелюх, тому він говорив з ними про гольф, політику і краватки, а не про удавів, зірках і джунглях, і тоді його вважали розважливим. Так він жив на самоті, поки йому не довелося зробити вимушену посадку в Сахарі через поломку літака. У пустелі герой зустрічає хлопчика, який просить намалювати йому баранчика. Жоден малюнок не подобається йому, і герой, розсердившись, малює ящик і каже, що баранчик сидить у ньому. Цей малюнок несподівано сподобався дитині. Розмовляючи з малюком, герой дізнається, що Маленький принц прибув на Землю з астероїда В-612 — крихітної планети завбільшки з будинок. dovidka.biz.ua Виявляється, що баранчик йому потрібен для того, щоб їсти баобаби. На планеті, на якій живе Маленький принц, баобаби, дуже небезпечні, тому що можуть розірвати її на шматки, коли виростуть. Тому їх необхідно полоти кожен день. Його планета настільки мала, що на ній можна побачити захід 43 рази, переставляючи стілець з одного місця на інше. Маленький принц запитав, чи їдять баранці квіти, у яких є шипи і навіщо потрібні шипи. Герой був зайнятий лагодженням літака і відповів йому сердито, що не знає. Маленький принц зізнався, що для нього це дуже важлива справа, бо на його планеті є квітка, яку він дуже любить. Це була троянда, що виросла з зерна, занесеного невідомо звідки. Вона дуже примхлива і пихата. Коли Маленький принц розсердився на неї і вирішив мандрувати по інших планетах, ця примхлива роза дуже змінилася, сказала, що їй не потрібен ковпак, який закривав її від вітру і комах, і зізналася, що любить його. Тоді хлопчик пошкодував, що вирішив залишити її саму. Маленький принц подорожує по сусідніх астероїдах. На першому з них живе одна єдина людина: король у величезній мантії, що покриває всю планету. Він вважає, що керує всесвітом, але при цьому так, щоб піддані могли виконувати його веління. Спочатку він хоче зробити Маленького Принца своїм єдиним підданим, але той вирішує подорожувати далі. На другому астероїді живе честолюбець, що вимагає, щоб його вважали кращим за всіх. Маленький принц втік від нього, подумавши, що дорослі — дивний народ. На третій планеті живе п’яниця, який п’є для того, щоб забути, як соромно пити. На четвертій планеті — ділова людина, що постійно рахує зірки, якими по факту не володіє. Але він впевнений, що першим назвати себе їх власником і постійно їх рахувати — значить володіти ними. На п’ятій планеті немає нічого, крім ліхтаря і ліхтарника, який запалює і гасить ліхтар кожну секунду, тому що у нього була домовленість щоранку гасити і щовечора запалювати ліхтар. З часом планета стала обертатися все швидше і швидше, і тепер йому доводиться робити це кожну мить. Маленький принц думає, що ця людина не така дурна, як всі інші дорослі, яких він бачив, бо думає не тільки про себе. На шостій планеті живе географ, який тільки записує в книгу про гори і річки, але не знає нічого про власну планету. У нього немає мандрівників, які розкажуть йому про те, що вони бачили. Географ радить принцу відправитися на Землю. Там Маленький принц зустрічає змію, яка говорить йому, що зможе перенести його на рідну планету, коли він пошкодує про те, що з’явився на Землі. Потім він зустрічає квітку, яка каже, що бачила всього 6 або 7 людей. Земля здається хлопчикові дивною планетою. На ній великі гори, з яких не можна побачити всю планету цілком, і буває луна. Потім він приходить до саду троянд, і думає, що його троянда б сильно розсердилася, побачивши їх. Адже вона вважала себе єдиною такою квіткою. Він засмутився, зрозумівши, що у нього була всього одна троянда і три вулкани. Потім він зустрівся з Лисом. Лис каже, що вони не можуть грати разом, поки Маленький принц його не приручить. Лис хоче, щоб його приручили, і він чекав когось, згадував і радів приходу людини. Лис каже, що хоча на Землі величезна кількість троянд, але троянда Маленького принца для нього особлива, тому що він віддав їй всю душу і піклувався про неї, і тому у відповіді за неї. Маленький Принц зустрічається зі стрілочником, і він розповідає, що сортує пасажирів. Коли хлопчик запитує, куди їдуть люди, стрілочник відповідає, що вони нічого не хочуть, а просто сидять і позіхають у вагоні, і тільки діти притискаються носом до вікон. Потім хлопчик бачить торговця, який винайшов пілюлю, втамовує спрагу і тим заощаджують час на 53 хвилини. Слухаючи розповіді Маленького принца про ці зустрічі, головний герой говорить, що у нього не залишилося ні краплі води. Тоді хлопчик пропонує піти пошукати колодязь. Він погоджується і разом з Маленьким принцом вони йдуть по пустелі, розмовляючи про те, яка вона красива. Вранці герой приходить до колодязя. Випивши води біля колодязя, вони розмовляють про те, що щастя можна знайти в одному ковтку води, в єдиній троянді. Потім головний герой малює намордник для баранчика Маленького принца і віддає йому інші свої малюнки. Біля цього місця рік тому Маленький принц спустився на Землю, і герой розуміє, що хлопчик хоче повернутися до себе додому. Йому стає сумно. На наступний день, полагодив літак, герой бачить Маленького принца, що розмовляє з кимось у стародавньої стіни. Він зауважує маленьку жовту отруйну змію і підбігає туди з револьвером. Маленький принц сказав, що сьогодні ввечері вирішив повернутися до себе додому, щоб захистити свою троянду. Він просить головного героя не приходити на те місце, звідки він вирушить на свою планету, тому що це буде виглядати так, ніби хлопчик помирає. Герой не хоче розлучатися з хлопчиком, але той каже йому, що зате тепер зірки, німі для королів, вчених і ділків, будуть нагадувати їм один про одного. Незважаючи на це, герой пробув з ним до самого кінця. Змія вжалила хлопчика, і він упав на пісок. Після цього головний герой повернувся додому цілим і неушкодженим, але йому було сумно. Минуло шість років з тієї події, але він досі згадує про Маленького принца і думає: чи не з’їв баранчик ту троянду.