Зустріч 1. Що таке явища природи?

Подивіться на будинки, споруди, на все те, що зро­блено руками людини. Чи належить це до природи? Ні, не належить.

Розрізняють природу жи­ву і неживу.

Що належить до неживої природи? Нежи­ва природа — це Сонце, Мі­сяць, зорі. Земля, повітря і вода, ґрунт.

Що таке жи­ва природа? Жива приро­да — це все, що народжуєть­ся, живиться, дихає, росте, розмножується, відмирає. Це рослини, тварини, люди. Усе живе отримує від нежи­вої природи необхідні їм для життя тепло, світло, пожив­ні речовини, воду, повітря. 

Дорогі діти!

Ми господа­рі нашої природи, вона для нас сховище сонця з вели­кими скарбами життя. Ма­ло того, щоби ці скарби охо­роняти — їх треба відкрива­ти та показувати. Для риби потрібна чиста вода — буде­мо вивчати та охороняти на­ші водойми! У лісах, горах степах живуть різні красиві тварини — будемо вивчати та охороняти наші ліси степи, гори. Рибам — вода птахам — повітря, звірям — ліс, степи, гори. А людині потрібна — Батьківщина І охороняти природу, означає охороняти Батьківщину Природа — це наше багатство, яке ми повинні берегти та охороняти. Треба її любити та уважно, бережливо ставитись до неї.

Любов до природи, піклу­вання про неї робить люди­ну добрішою. Тобто приро­да — це джерело добра.

Зустріч 2. Яку форму має Земля?

Поміркуй і поясни: чому довжина тіні змінюється? Довжина тіні та її спряму­вання залежить від місцез­находження джерела світла. Якщо джерело світла знахо­диться низько, то тінь буде довгою, а якщо високо, то на­впаки.

Наприклад, зимовим вечором, коли Сонце знахо­диться низько над горизон­том, тіні — довгі, а опівдні Сонце підіймається найвище над поверхнею землі,тіні — найкоротші.

Зустріч З. Яку форму має горизонт?

На якій фотографії можна побачити горизонт? На першій фотографії.

Поміркуй! На яку сторону горизонту виходять вікна класу,якщо сонце світить у них опівдні? На південь.

Визнач, з якої сторони го­ризонту знаходиться гніздо нашої знайомої Синьокрилої Сойки, якщо на нього ніколи не світить сонце. Гніздо нашої знайомої Синьокрилої сойки знаходиться на півночі, тому на нього ніколи не світить сонце.

З'ясуй, які явища природи повторюються щодоби.

Дослі­ди чи змінюється тривалість дня І ночі в різні пори року?

Як у живій, так і в нежи­вій природі постійно відбу­ваються зміни. Вони нази­ваються явищами природи. Замерзання води, дощ, сніг, рух Сонця, зміна дня і но­чі, листопад — все це явища природи. Деякі а них повто­рюються щодоби, а деякі за­лежно від пори року та погодних умов. Обертання Зем­лі навколо своєї осі викликає зміну дня і ночі. Завдяки ру­ху Землі навколо Сонця і не­змінному нахилу земної осі до площини орбіти відбува­ється зміна пір року і зміна тривалості дня і ночі. У різ­ні періоди року півкулі Зем­лі отримують одночасно нео­днакову кількість сонячного тепла і світла, що служить причиною зміни пір року. На екваторі сонячні промені па­дають майже під однаковим кутом протягом усього року, тому пори року там мало від­різняються одна від одної. Рухаючись навколо Сонця, Земля обертається в той же час навколо своєї осі з заходу на схід з повним обертом про­тягом доби. З цим рухом на Землі пов'язана зміна дня і ночі. На освітленому Сонцем боці — день, на протилежно­му боці — ніч. Тільки на по­люсі немає звичайного по­ділу часу на дні і ночі, тому що майже півроку Сонце не опускається за обрій і стіль­ки ж часу не сходить. Тільки восени й навесні в цих широ­тах можна спостерігати змі­ну дня і ночі.

У давнину зміну дня і но­чі пояснювали так: Сонце за­ходить за гори, і коли у нас день, то за горами ніч, а ко­ли у нас ніч, то там уже день. Зміну пір року пояснювали поступовим відходом і на­ближенням сонця.

Зустріч 6. Як спостерігати за полудневим розташуванням сонця?

Доведи, що від розташу­вання Сонця залежить змі­на пір року.

Кожна пора року відріз­няється характерними для неї світловими і температур­ними умовами, спричине­ними обертанням Землі (на­вколо Сонця) та нахилом її осі обертання. Зміни пір ро­ку особливо "виражені" в помірних широтах. Це — вічне й постійне явище природи. Шлях, по якому в космічно­му просторі рухається земна куля, має форму витягнуто­го кола, овалу. У центрі цьо­го овалу Сонце. Земля, крім обертання навколо Сонця, обертається навколо уявної осі (лінії, що проходить через і Північний і Південний полюси). Обертаючись навколо власної осі і навколо Сонця, спочатку один бік Землі по­вернений до Сонця, потім — інший. Літо настає на тому боці Землі, який повернений до Сонця. На більшій частині земної кулі існує чотири по­ри року — літо, осінь, зима, весна. Але є місця, де тільки дві пори року. В Антарктиді й Арктиці буває лише дві по­ри року. Влітку сонце не за­ходить, а взимку ніколи не сходить. У близьких до еква­тора частинах земної кулі бу­ває теж дві пори року. Після тривалого спекотного сухого періоду настає сезон дощів.

Отже Земля рухається навколо Сонця. Під час та­кого руху сонячні промені освітлюють та обігрівають поверхню землі нерівномір­но. Ось чому на Землі зміню­ються пори року

Зустріч 8. Де в природі міститься вода?

Склади розповідь про те, як змінився стан твоєї улю­бленої водойми восени.

Коли наступає фаза піз­ньої осені, у водоймах від­бувається зміна стану серед­овища, у якому живе риба. Вода стає прозорою та надто проникливою для світла, що спонукає рибу опускатися на значно більші глибини. Во­сени життя пригнічується, а взимку завмирає. Значна частина тварин перебуває в стані анабіозу (при зупинки життєдіяльності організму з подальшим відновленням за сприятливих умов), відбу­вається зміна вмісту кисню і вуглекислого газу у водо­ймах. Так, навесні і на почат­ку літа риба знаходиться на мілких місцях, які прогріва­ються сонцем, а восени — на глибоких. Це залежить від ряду причин: температури і стану водойми, зниження ат­мосферного тиску, зміни погодних умов. Адже нікому не хочеться лізти у крижану во­ду навесні, та й восени це не дуже приємно.

Зустріч 9. Як змінюється стан води при нагріванні й охолодженні?

Доведи, що вода у природі одночасно існує у трьох ста­нах.

Вода — справжнє диво природи, це рідина без запа­ху, кольору і смаку. Більшу частину поверхні Землі за­ймає вода. Вона знаходить­ся в океанах і морях, річках і озерах, під землею — це рід­кий стан води. У повітрі та­кож є вода — це газоподіб­ний стан води. Більшу час­тину нашого тіла також ста­новить вода. Вона входить до складу крові. Вода потріб­на організму для виведення шкідливих речовин. Вона не­обхідна всім живим істотам.

У рідкому стані вода набу­ває форми предмета, в який вона налита, а в газоподіб­ному стані розчиняється у повітрі. Сніг і лід — це вода у твердому стані. 

Розкажи казку про при­годи Крапельки води.

У тридесятому царстві, в придворній річці Ласкавій жила собі поживала малень­ка крапелька Соломія. Хоча і жила Крапелька на глибині, але більш за все на світі любила милуватися сонечком: крізь товщу води воно було тепле та ласкаве. І ось одно­го теплого сонячного дня во­на вирішила, що обов’язково сьогодні повинна познайоми­тися з ним. Соломія поплив­ла нагору назустріч сонечку. Дорога була довгою та склад­ною, але Крапелька не помі­чала втоми і того, що вода ставала все гарячішаю і гарячішаю. І ось нарешті вона дібралась до поверхні води, і тільки хотіла зрадіти, як промінець сонця підхопив її та поніс високо в небо, все ви­ще і вище, все далі і далі від річки Ласкавої. Крапелька ніколи так далеко не подо­рожувала. Вона всё летіла і летіла до сонечка. Нарешті вона залетіла на хмарку, де було багато таких же крапе­льок, як вона. Соломія швид­ко подружилася зі всіма кра­пельками, які жили на хмар­ці. Але раптом хмарка нашої Крапельки зіткнулася з ін­шою хмаркою. І від сильно­го поштовху мільйон крапе­льок посипався на землю. І наша Крапелька разом з ни­ми. Вона летіла так швидко, що аж від страху заплющи­ла очі. Відкрила їх тоді, ко­ли зрозуміла... о чудо! Вона вдома! У ніжних та ласка­вих обіймах улюбленої річки Ласкавої.

Зустріч 10. Що таке колообіг води в природі?

Придумай казку, в якій друзі Крапелька і Капітошка мандруватимуть, наче по колу, між небом і землею.

У великому океані жила-була велика кількість водя­них крапельок, а серед них були дві подружки Крапель­ка і Капітошка. Сонечко на­гріло океан. Крапелька та Капітошка перетворили на водяну пару. Стали вони ле­генькі та злетіли вгору і по­трапили в царство Атмосфе­ри. Та Цар повітря побачив, що в його володіння вторглися дивовижні незнайомки та й наслав на них холод. Кра­пелька і Капітошка та інші крапельки почала мерзнути і перетворилися: Крапелька і деякі інші краплі — на кра­пельки води, а Капітошка та її друзі — на кришталики льоду та снігу. А щоб теплі­ше їм було, крапельки зібрались гуртом і утворили хма­ри. Цар повітря ніяк не вга­мується і посилає вітер. Ві­тер переносить хмари над су­ходолом, шлях їхній довгий і виснажливий. І повипадали крапельки дощу та кришта­лики льоду і снігу на Зем­лю. Зраділа Земля, адже зно­ву поповнились річки, озера, підземні води та океан.

Висновки: крапельки води постійно "рухаються" по колу: з до­щем випадають на землю, бі­гають струмочками, напою­ють рослини, а потім під про­мінцями сонця знову повер­таються додому — до хма­рок, »яких колись випали на землю у вигляді дощу, снігу або кришталиків Льоду. Вода не зникає, а тільки перетво­рюється згодного стану на ін­ший та "подорожує".

Зустріч 11. Якими бувають погода і хмарність?

Доведи, що за станом неба можна дізнатися про погоду.

Нам уже відомо, що пого­да — це стан природи. А по­казниками погоди є: тем­пература повітря (яку мож­на визначити термометром), стан неба — хмарність, опа­ди, вітер. За станом неба можна дізнатися про погоду. Якщо небо безхмарне буде гарний сонячний день. Чор­ні хмари — можливі опади, якщо немає сильного вітру, який може «розігнати» хмари. Бо хмари — це завислі в повітрі краплі, крижинки та водяна пара. Вночі, коли на небі багато зірок,— очікуєть­ся сонячний день без опадів. Ввечері, коли сонце "сідає", небо рожеве — буде вітряний день.

Зустріч 12. Як виникає вітер?

Розкажи, яку користь чи шкоду приносить вітер лю­дям. 

Наша планета Земля з усіх боків оточена атмосферою. Атмосфера — це повітря, яким ми дихаємо. Воно є на­вколо нас. Повітря прозоре та безбарвне, не має запаху та смаку. Проте товстий шар повітря має колір. Блакитне небо — це товстий шар пові­тря, освітлений сонцем. Хоча повітря є скрізь, відчути його можна тільки тоді, коли воно рухається. Рух повітря нази­вається вітром. Вітер буває слабкий, помірний або силь­ний.

Вітер буває добрим. Вітри завжди впливали на люд­ську цивілізацію. Завдяки вітрильним суднам,- що ру­халися за допомогою вітру, вперше з’явилася змога пе­ретинати океани Землі. По­вітряні кулі, що також ру­халися за допомогою вітру, вперше змогли робити по­вітряні подорожі, а сучасні літаки використовують ві­тер для збільшення ПІДЙОМ­НОЇ сили та економії палива. Людина використовує си­лу вітру в тих місцях, де не вистачає електроенергії. На вершинах гір або у відкри­тих степах, де дмуть силь­ні вітри, будують повітряні електростанції.

А буває вітер і злим. Силь­ний і різкий порив вітру, який супроводжується гро­зовою зливою називається шквалом. Назви триваліших вітрів варіюють залежно від сили, зокрема такими назва­ми є бриз, буря, шторм, ура­ган, тайфун... 

Пригадай казки чи піс­ні про вітер.

Казки про вітер: «Про сон­це, мороз і вітер», «Казка про Вітер — короля Вітрів»

Зустріч 13. Як народні прикмети допомагають передбачати погоду?

Народні прикмети.

Січень холодний — ли­пень сухий і спекотний, гри­би будуть пізно.

Січень мокрий, з відлига­ми — літо буде холодне.

У лютому багато інею — влітку багато роси.

У лютому зорепад — тиха весна.

Лютневий капіж рано весну будить.

Березень часом сіє, часом віє, часом гріє.

У травні надто багато хру­щів — улітку буде посуха.

Травень спочатку те­плий — у другій половині чекайте холодів.

Юрій з водою, а Микола з травою.

На початку травня вже є маленькі гусенята — на со­нячне літо.

Після сухого травня чер­вень також буде сухий. До­щів багато — обмаль їх буде у вересні, мало — навпаки.

Як у травні не дощить, то червень довершить.

У травні — два холоди: черемха цвіте і дуб розпус­кається.

У перші дні червня до­щить — весь місяць буде су­хим.

Липа зацвіла на початку третьої декади червня — лі­то буде сонячне, тепле.

Дощі почалися в середині червня — йтимуть два тижні.

Липень з туманами — осінь з дощами.

Якщо у квітні вільхові бруньки почали набрякати бодай на тиждень раніше, ніж березові,— липень буде грозовим, дощовим, випада­тиме град.

У серпні журавлі полетіли на південь — зима буде рання.

Грозовий серпень — на довгу осінь.

У серпні часто гримить — на теплу осінь.

Не опаде з берези лист до кінця місяця — сніг ляже пізно.

Вересневий дощ, що по­чався вранці, довго не йтиме.

Тільки тоді закінчиться вересень, як відцвіте верес.

Після першого снігу до справжньої зими ще 40 днів.

Чим раніше випаде пер­ший сніг, тим пізніше утвер­диться зима, а рання зима тим швидше настане, чим довше не було снігу.

У жовтні вітер зі сходу — зима холодна.

Зустріч 15. Які в осені прикмети?

Вигадай символи для осін­ніх місяців. Порівняй і роз­кажи. чим відрізняються во­ни між собою

Символи осінніх місяців:

Вересень — овочі, фрукти.

Вересень — кінець літа, а осені початок. Люди збира­ють урожай на городах, у са­дах.

Жовтень — букет з осін­нього листя.

Знижується температура повітря. Жовтіють, покри­ваються багрянцем дерева, кущі. Жовтіє, в’яне та сохне травичка, у вирій відліта­ють перелітні птахи.

Листопад — килим з осін­нього листя, покритий пер­шими снігом.

Значно знижується тем­пература повітря. Дерева, кущі знімають свої чарівні розкішні шати. Дні стають набагато коротшими. Опади у вигляді дощу та снігу.

Зустріч 17. Як змінюється нежива природа восени?

Довідайся, що таке бабине літо. Які його ознаки? Скла­ди про нього розповідь.

Бабине літо — період те­плої та сухої погоди восени. Явище Бабиного літа відоме у багатьох країнах з помір­ним кліматом. Причиною потепління є надходжен­ня теплих повітряних мас з південних місцевостей, у то­му числі з Чорного моря. Ха­рактерною ознакою Бабино­го літа є літаюча в повітрі павутина, що її виділяють павуки різних родин

У цей час температура по­вітря прогрівається до то­го рівня, який спостерігає­мо влітку. Бабине літо може тривати й два тижні. Восени таке потепління можливе кілька разів, Та чітких тер­мінів, коли воно настає, не­має. А в деякі роки взагалі не буває Бабиного літа. Од­нак таке рідко стається — переважно восени тепло по­вертається.

Зустріч 18. Які осінні явища відбуваються у житті рослин?

Склади розповідь «Осіннє життя рослин».

Осінь приносить холод, зниження температури по­вітря, сонце світить, та не гріє. День стає коротшим, осінні дощі холодні, почина­ються перші заморозки. Та­кі зміни у природі познача­ються на житті рослин. Од­ним із найцікавіших осінніх явищ є листопад. Листя не­рідко починає жовтіти задов­го до настання осінніх холо­дів. Окремі жовті листочки з’являються ще» з середині лі­та у клені», бе­різ, але листопад буває зна­чно пізніше. Восени забарвлення листя особливо при­вабливе червоними тонами. Однак ці тони характерні не для всіх дерев. У багрянець вбираються кроки кленів і осик, північного червоного дуба. Листя липи, берези не має червоних відтінків, воно забарвлюється лише в жовті й золотисті кольори. Листо­пад — дуже важливе присто­сування рослин до умов зи­ми. Скидаючи листя, дерева, крім того, рятуються від сні­гопаду. Часто можна бачити, як взимку ламаються під ма­сою снігу великі гілки дерев.

А як готуються до зими трав’янисті рослини? В од­норічних рослин восени від­мирають стебла й корівня, зберігається лише насіння із зародками рослин май­бутнього року. Осінь у житті рослин є порою визрівання і поширення насіння. У ба­гаторічних рослин відмира­ють лише наземні частини.. Підземні видозмінені паго­ни — кореневища, бульби, цибулини, які служать ко­морами поживних речовин, перезимовують у ґрунті.

Зустріч 19. Як різняться рослини за тривалістю життя?

Роздивись І розкажи: од­норічні чи багаторічні рос­лини зображені на фото­картках? 

Багаторічні рослини — це рослини, що живуть по­над два роки. Вони можуть бути як трав’янистими, так і дерев’янистими. Трав’янис­тими багаторічними росли­нами називають багаторіч­ні рослини, наземні частини яких не дерев’яніють, як це відбувається у дерев і кущів, а дерев’янистими — решту багаторічних рослин. Тоді як дерева і кущі завжди бага­торічні, трав’янисті рослини можуть бути однорічними та багаторічними.

Наведи приклади однорічних та багаторічних рослин, які гарно цвітуть.

Прикладами вічнозелених трав’янистих багаторічних рослин можна назвати бегонію та м’яту.

Однорічні декоративні рослини відрізняються різ­номанітністю форм і забарв­лень квітів, тривалим періо­дом цвітіння. Вони найчас­тіше зацвітають через 8-10 тижнів, а іноді і через 6-7 тижнів після посіву. Особли­во красиві добре розвинені і рясно квітучі рослини. Рос­лини необхідно висаджува­ти на сонячному місці. Од­норічні декоративні росли­ни можна вирощувати для зрізання в букети і в квітни­ках. Прикладами одноріч­них декоративних рослин можна назвати петунію, на­стурцію, календулу (нігти­ки), гвоздику китайську, во­лошки, чорнобривці, айстру.

На фотокартках зображе­но:

1. чорнобривці (це одно­річна трав’яниста рослина);

2. бузок (це квітучий кущ — багаторічна рослина). 

Зустріч 22. Чому восени добре ростуть гриби?

Склади пам'ятку для грибників-початківців.

Для того, щоб уникнути отруєння дикорослими гри­бами, виконуйте наступні рекомендації.

Якщо Ви відмовились від споживання дикорослих гри­бів, як від продукту взагалі і споживаєте штучно вирощені печериці та гливи, які купує­те в магазинах, то отруєння такими грибами Вам і вашій сім’ї не загрожує.

Якщо Ви не можете від­мовитись від цього продукту, то набагато безпечніше купу­вати гриби на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль.

Якщо Ви все ж таки від­правились до лісу на «тихе полювання», необхідно зна­ти наступне:

• ніколи не збирайте гри­би, яких не знаєте;
• якщо гриб викликає хоч найменший сумнів, краще його викинути;
• намагайтесь шукати і збирати губчасті гриби «бі­лі», «бабки», «моховики» то­що. В наших широтах се­ред них найменша кількість отруйних;
• якщо Ви зібрали гриби і принесли їх додому, ретель­но перевірте кожен перед тим, як починати готувати страву або робити заготовки;
• перед приготуванням страв з грибів їх необхідно ретельно почистити, а потім промити, а перед сушінням обтерти вологою ганчіркою;
• не вживайте сирих гри­бів;
• перед приготуванням будь-якої страви гриби необ­хідно відварити у підсоленій воді протягом 10-15 хвилин;
• готові страви з грибів необхідно зберігати на холо­ді, бажано не більше 24 го­дин в емальованому посуді;
• не давайте гриби мало­літнім дітям;
• ніколи не застосовуйте "домашні" методи визначен­ня отруйності грибів з ви­користанням цибулини або срібних ложок, вони, окрім помилок, нічого не дають.

Якщо отруєння все ж та­ки сталося або Ви його підо­зрюєте:

• треба якнайшвидше про­мити шлунок — випити під­соленої води та викликати у потерпілого штучну блювоту;
• незважаючи на тимчасове полегшення стану по­терпілого, слід терміново викликати лікаря для надання кваліфікованої медичної допомоги.

Зустріч 28. Перевір себе: що я знаю про природу восени?

Складіть розповідь про реальне життя.

Мурахи живуть сім’ями в гніздах, які влаштову­ють у ґрунті, деревині, горб­ках, під камінним, дея­кі споруджують мурашни­ки з дрібних рослинних час­тинок. Існують паразитич­ні види, які мають у гніз­дах інших мурах, мурахи - «рабовласники», які містять у своїх гніздах "рабів" — му­рашок інших видів. Ряд ви­дів пристосувався до прожи­вання в оселях людини. Хар­чуються мурахи переваж­но соком рослин, паддю по­пелиць та інших сисних ко­мах, у період годування ли­чинок — переважно комаха­ми. Є також види, що харчу­ються насінням (мурашки - женці) і культивованими грибами (мурахи-листорізи).

Мурахи належать до густо сімейних комах. Вони жи­вуть у мурашниках. Вони живуть в мурашнику живе кілька мільйонів мурах. Сім’ї му­рах складаються із самок, самців і робочих особин. Го­лова в них рухома, із силь­но розвиненими гризучими верхніми щелепами. На. го­лові знаходяться довгі колінчасті вусики і складної будови очі. Самці і. самки мають перетинчасті крила, які легко обламуються. У робочих мурах крил немає. У деяких з них націнці черевця знаходиться жало, через яке розбризкується рідина, що має запах мурашиної кислоти.

У багатьох видів мурах існує поділ праці. Поряд з робочими особинами є ще й солдати. У них велика голова з дуже сильними щелепами. Своєю головою солдати закривають усі вхідні отвори до мурашника. Коли робочі мурахи повертаються додому, вони стукають вусиками солдатів по голові, які після такого знака пропускають їх до мурашника. Головною їжею мурах є комахи. За один день мурашина сім’я знищує до 1 кг гусені, личинок жуків, метеликів та інших комах. Оскільки більшість комах та їхніх личинкових стадій — шкідники культурних рослин і лісу, мурахи, знищують їх, приносять велику користь. Мурахи, які дощові. Черв’яки, розпушують ґрунт своїми ходами, сприяють його зволоженню, вентиляції і збагаченню перегноєм. Тому мурашники слід оберігати. Мурахи поїдають рештки тварин, вони є санітарами лісу.

Дізнайся і розкажи дру­зям! Чим схожі і як відрізня­ються між собою ґава (сіра ворона), грак ї галка?

У сірої ворони спина та черево сірого кольору, голо­ва, крила, хвіст та маніжка ,— чорного. Крила силь­ні, будова тіла міцна, тонкі довгі ноги, потужний та го­стрий дзьоб. Довжина тіла близько 50 см. їжа ворон ду­же різноманітна, рослинна і дрібні тварини. Гніздо сіра ворона будує з дрібних гіло­чок і прутиків, що скріпля­ють глиною і дереном, в роз­вилці товстих гілок дерев. Зсередини вистилає пір’ям, травою або вовною. Сіра во­рона одна із багатьох пер­натих, що пристосувалася до життя у великих містах.

У грака (гайворона) пір’я чорне з фіолетовим блиском, чорні ноги, довгий дзьоб. Йо­го вага 380-520 г., довжи­на тулуба 45-47 см. Дорос­лі граки — практично все­їдні птахи. Вони харчують­ся комахами, фруктами, черв’яками, насінням, ми­шоподібними гризунами та зернами злаків. Птахи від­шукують корм на полях, лу­гах, біля тваринницьких гос­подарств та в містах. Довгим дзьобом птах перевертає гру­дочки землі, листя і вору­шить траву. Граки віддають перевагу рослинній їжі, то­му завдають значної шкоди полям. Птахи не тільки зни­щують комах-шкідників, але й викльовують із землі насіння культурних рослин. У містах птахи живляться харчовими відходами,. тому часто залишаються на зи­му. Грак є корисним птахом для сільського господарства, бо знищує багато комах - шкідників та іноді мише подібних гризунів. Граки буду­ють багаторічні гнізда на ви­соких деревах.

Галка — вид птахів роду ворон, один із найменших (34-39 см завдовжки) пред­ставників роду. Оперення від чорного до сріблястого кольо­ру. Райдужна оболонка ока майже біла. Галки часто зби­раються великими зграями. Водиться в населених пунк­тах, розріджених лісах, на скелястих узбережжях мо­рів. Гніздиться в порожни­нах скель, нішах будівель, під дахами, у норах, дуплах дерев. Галки роблять гніздо з гілок та вистилають його все­редині соломою, ганчір’ям, ватою, клаптиками паперу та ін. У неволі молоді гал­ченята швидко звикають до людини і настільки, що лі­тають слідом за «хазяїном», вчаться іноді вимовляти окремі слова. їх приваблю­ють різні блискучі предмети: ложечки, ґудзики ТОЩО. Це птахи з порівняно добре роз­виненою центральною нер­вовою системою. Живляться галки переважно комахами, а восени — зерном.

Дорослий грак від чорної ворони відрізняється голою шкірою біля основи дзьоба, а молодий менш масивним, ко­нусоподібним дзьобом. Галка від ворони 1 грака відрізня­ється меншими розмірами. Вона тримається зграї, дуже часто ворон і граків.

Зустріч 29. Які прикмети у зими?

Складіть розповідь на те­му: «Чому ми любимо зиму?»

Як добре, що настала зи­ма! Чистий сніжок, моро­зець, слизькі крижані гірки піднімають настрій. Можна стільки різноманітних роз­ваг вигадати! Недаремно ді­ти так люблять зимові прогулянки. Якщо, на радість дітям, на вулиці випав сні­жок, саме час кататися з гір­ки. Можна кататися на ков­занах, лижах, санчатах, гра­тися в сніжки, ліпити сні­гову бабу. Також багато хто любить грати в хокей. Але я люблю розважатися взимку зі своїми батьками. Кожної зими, тільки випаде пухкий сніг, ми їдемо за місто спус­катися на санчатах з гірки.

І як добре що взимку так ба­гато різних веселих розваг!

Зустріч З0. Які зміни відбуваються в природі взимку?

Розкажи: коли цього ро­ку випав перший сніг? Чому кажуть,що перший сніг за­вжди тане? 

Перший сніг випадає за­вжди несподівано. Його зо­всім ще не чекаєш. Зазвичай сподіваєшся на продовження погожих деньочків. Аж раптом... Одного разу вран­ці прокинешся і не впізнаєш все навколо. Земля, на­передодні ввечері засипана різнобарвним листям, ста­ла білою. Де ділася яскра­ва жовта барва? Де останні фарби осені? Все це зникло під білою пеленою першо­го снігу. Гілки, ще не зовсім скинули осінні шати, до зем­лі прогнулися під сніговою ватою. Деякі дерева утвори­ли справжній білосніжний намет. Ялини і сосни при­красили темну зелень білою накидкою, надягли на го­лови білі пухнасті шапки. І зовсім не хочеться ступати на це чисте, незаймане по­кривало, залишати на ньо­му свої сліди, які назавжди порушать чистоту першого снігу. Хоча прекрасно розу­мієш, що не мине й трьох - чотирьох годин, як від біло­сніжного покриву не зали­шиться й сліду. Лише де-не-де в тіні перший сніг проле­жить трохи довше. А потім і він розтане до наступного, який закриє землю надовго, можливо, до самої весни.

Обережно наступаєш на сніг. Під ногами залишаєть­ся невелика калюжка. Те­пла земля ще не хоче при­ймати новий подарунок осе­ні. І сніг злегка тане знизу від землі. Скоро він пере­твориться на мокру кашку, а потім і зовсім звикне. Так вже відбувається завжди — перший сніг лише на мить прикриє землю, покаже, на­скільки вона може бути пре­красна взимку. І знову осінь вступає у свої права.

Сніг — де тверді опади у вигляді шестикутних плас­тинок чи призм з кристали­ків льоду.

Яку форму ма­ють сніжинки?

Сніжинки надзви­чайно різноманітні за фор­мою. Відомо, що ще у пові­трі сніжинки безперервно змінюються. В залежності від погодних умов у різних місцях випадає «свій» сніг. Велика кількість факторів сприяє утворенню і росту сніжинок, тому така вели­ка різноманітність їх форм. У кращих колекціях мікроб фотокарток - нараховується більш 5 тисяч сніжинок.

Зустріч 31. Як змінюється взимку нежива природа?

Порівняй, як змінюється тривалість дня і ночі восе­ни і взимку. 

Щороку 21 вересня в усьо­му світі день і ніч тривають по 12 годин. Цей день назива­ється осіннім рівноденням. Після цього день починає по­ступово коротшати, а ніч до­вшати. І вже 22 грудня ніч триває 16 годин, а день тіль­ки 8 годин. Потім день по­ступово збільшується, а ніч скорочується і вже 21 берез­ня день і ніч знову тривають по 12 годин. Цей день назива­ється весняним рівноденням.

Як ти думаєш, чому взимку важче прокида­тися вранці?

З настанням холодів на­ше і так непросте життя стає майже нестерпним. Проки­даєшся від дзвінка будиль­ника, відкриваєш очі і не ро­зумієш — це вже ранок чи все ще ніч. На вулиці темно і холодно. Від думки, що по­трібно вставати ось вже пря­мо зараз — страшно. Пра­цювати важче, на інші сфе­ри життя і захоплення іноді зовсім не залишається сил. Адже "зима" у нас почина­ється вже в листопаді і закін­чується в березні. Світловий день взимку набагато корот­ший, і для нашого організму це є практично сигналом до впадіння у сплячку.

Зустріч 32. Як рослини пристосувалися до зими?

Склади історію про жит­тя новорічної ялинки. 

Стояла в лісі маленька гарненька ялиночка: і соне­чко її пригрівало, і повітря було вдосталь, а навколо рос­ли старші ялинки та сосни. Тільки дуже хотілося їй ста­ти дуже красивою й дорос­лою, стати гордістю для ма­лечі. Через рік ялинка під­росла й стала справжньою красунею. Пташки гнізди­лися на її гілках. Коли бу­ла зима і сніг лежав навкру­ги білою скатертиною, зайці стрибали коло неї, ховалися й грілися під гілками.

Восени до лісу приходили лісоруби й валили найбільші й найкрасивіші дерева. Так відбувалося кожного року, і доросла ялинка кожного ра­зу тремтіла від страху. З яли­нок зрубували гілки, і вони були такі голі, довгі — про­сто не впізнати. їх складали на машини й відвозили. Ку­ди? Що їх чекало?

Коли наступали різдвя­ні святім, рубали зовсім юні ялиночки — деревця. Ці де­рева відвозили до різних міст, де люди купували їх, прикрашали, а діти раділи, співали й водили хороводи.

Зустріч 33. Як змінюється взимку життя комах і птахів?

Склади розповідь про зи­мове життя синичок, гороб­ців та дятлів. Чому вони не відлітають у теплі краї?

Птахи — це друзі й по­мічники людини. Вони є невід’ємною частиною при­роди, її окраса.

Але є птахи, які залиша­ються з нами зимувати. Ми так радіємо їх присутності у довгий зимовий період! З ни­ми ж зима яскравіша і при­вабливіша. А для птахів зи­ма важка пора. Значна час­тина корму, такого необхід­ного для життя пернатих друзів, окутана кригою або схована під снігом. Добути його дуже важко, особливо тоді, коли світловий день ко­роткий, а їжі потрібно бага­то, щоб забезпечити енергі­єю тіло на всю холодну ніч.

Синиця пристосована до різних видів їжі. Ці птахи ко­махоїдні. Взимку, коли ко­мах немає, синиці живляться рослинними кормами. Вони часті відвідувачі годівниць, особливо полюбляють насіння соняшника. З’їсть одне насіннячко, летить по інше. Люблять синиці й сало.

На зиму горобці не відлі­тають. Вони збираються в зграйки і тримаються ближ­че до житла людей. У сніго­ві суворі зими дуже важливо допомогти птахам пережити негоду. Вони віддячать сво­їм веселим цвіріньканням і захистом дерев та кущів від шкідників.

Дятли — осілі птахи за­лишаються в нас протягом цілого року. На пеньку або в розгалужених гілках дятел влаштовує «кузню», в якій закріплює шишки. Роздо­вбуючи їх, він виймає насін­ня, яким живиться.

Взимку птахи потребують особливої опіки і уважного ставлення з боку людей.

Зустріч 34. Як звірі пристосувалися до життя взимку?

Пригадай казки і муль­тфільми, в яких розповіда­ється про зимове життя звірів. 

Казки «Рукавичка», «Зи­мівля звірів», «Жив-був пес».

Склади розповідь за малюнками.

Узимку ліс відпочиває. У лісових норах, дуплах та барлогах зимують звірі, ве­ликі та маленькі, ведмеді та їжачки. Бурий ведмідь ста­ранно готує барліг під ко­рінням дерев або в сушняку. Ведмідь — всеїдна твари­на. До зими у ведмедів від­кладається багато жиру під шкірою, і вони залягають у зимову сплячку.

Лисиця і вовк мандрують у пошуках здобичі. їжу во­ни не запасають і в сплячку не впадають. Це — хижі зві­рі. Лисиця полює на мишей, зайців та інших дрібних тва­рин. Вовки же нападають і на великих тварин: лосів, оленів, диких кабанів.

Зайці не будують жит­ла. Кожний кущик для них може бути хаткою. їжі вони не запасають. Хоч і голодно буває взимку, коли снігом укриті поля, але молоді гі­лочки кущів, кору дерев за­вжди можна погризти в лісі. Зайці — травоїдні звірі. Во­ни маскуються своїми шуб­ками під білий Сніг.

Зимовий ліс потопає в сні­гових заметах. На білосніж­ному лісовому килимі мож­на побачити безліч малень­ких стежок. Це сліди тва­рин, які полюють та тих, хто ховається від полюван­ня. Навіть холодною зимою життя в лісі не завмирає.

Напиши листа до програ­ми теленовин, у якому по проси зробити сюжет про допомогу тваринам узимку. Доведи, що до цієї проблеми не може бути байдужих.

Шановні ведучі теленовин!

Настає морозна сніжна та Холодна зима. Звірі й птахи у небезпеці! Покажіть по те­лебаченню сюжет про те, як люди допомагають тваринам узимку вижити, знайти при­тулок від хуртовини, сніго­вих заметів. Як допомогти звірам, коли через глибокий сніг, мороз, завірюхи, ожеле­ді вони не можуть самостій­но добувати собі корм? Необ­хідно, щоб кожний допома­гав, щоб не було байдужих.

                     Юні натуралісти

Зустріч 36. Які турботи приносить зима людям?

Які народні прикмети про зимову погоду знають твої рідні. 

Багато снігу — багато хліба.

Був уночі іній — вдень сніг не випаде.

Вітер у січні зі сходу несе добру погоду.

Вітер узимку повіяв з пів­ночі — на великий холод.

Зима зі снігами — літо з хлібами.

Зима засніжена — літо дощове.

Іній на деревах — на мо­роз, туман — на відлигу.

Туман узимку опускаєть­ся до землі — на відлигу.

Якщо взимку сухо і холод­но, влітку сухо і спекото.

Чи справджують­ся ці прикмети? Чому?

Всі народні прикмети про зимову погоду справджують­ся, тому що люди завжди при­мічали погоду за природними ознаками і запам’ятовували для того, щоб правильно вес­ти господарство й збирати вчасно врожай.

По­міркуй і розкажи, чому люди люблять зиму?

Всі люди люблять зиму. Це чудова пора року. Навко­ло все біле-біле: м’який пух­настий сніг рівним шаром вкриває землю. Сніг всю­ди: на лавках, на дахах бу­динків, на деревах. Дерева стоять у снігу, немов яблуні в цвіту. Білі-білі. На шибках з’явилися красиві крижані малюнки. Річка покрилася льодом. Діти вийшли ков­затися. Дітлахи з радісни­ми криками спускаються на санках з пагорбів: їм і в мо­роз весело.

Школярі на шкільному дворі ліплять снігову бабу. Взимку буває Новий рік та Дід Мороз. Я завжди буду любити зиму й чекати її з не­терпінням.

Зустріч 38. Які прикмети у весни?

Поміркуй, який весняний місяць тобі подобається най­більше. Доведи свою думку.

Найбільше я люблю весну. Це, по-моєму, найпрекрасніша пора року. Весною все про­буджується до нового жит­тя. Тане сніг, з’являється молода зелена травичка. На деревах і кущах розпуска­ються листочки. Весною по­вертаються з вирію переліт­ні птахи: шпаки, граки, лелеки. Вони починають вити гнізда, готувати житло для-майбутніх пташенят.

Мені подобається кві­тень — середина весни. З’яв­ляються перші весняні кві­ти. Ліс і схили берегів річки заповнюють радісні голоси птахів. Птахи об’єднуються в пари, настає найяскравіша пора в тваринному світі — шлюбний період. Ліс ще го­лий і вологий заповнюється музичними звуками. Усюди зароджується життя. Птахи зайняті важливою справою, в’ють гнізда.

У квітні ще немає листя, немає зелені, але перші го­лівки квітів визирають на лісових пагорбах. Квітень готує природу до майбутньо­го озеленення.

Весна — це оновлення у природі. Саме за це я її люблю.

Зустріч 40. Як дерева зустрічають весну?

Як змінюється настрій людей навесні? Розкажи про свій весняний настрій.

Закінчується холодна довга зима. Наближається те­пла весна. Скільки радості вона принесе людям, твари­нам, птахам. Настрій у лю­дей покращується, бо вес­ною все розквітає, розпуска­ється. Дні стають довшими, сонечко світить яскравіше, з’являються перші весняні квіти — проліски, тюльпани.

Здавна прихід весни зу­стрічали веселим святом масляна. На це свято пекли млинці. Спалювали опуда­ло і, таким чином, проганя­ли зиму. Люди радіють при­ходу весни.

Незабаром зацвітуть яблу­ні, груші, сливи, вишні. Це найкрасивіший час навесні. Дерева обсипані білим цві­том, а який аромат в повітрі!

Я чекаю весну, бо хочу скоріше пускати човники по струмках, дарувати ма­мі квіти, дихати весняними ароматами, їздити в ліс.

Зустріч 42. Чому кажуть, що весняний день рік годує?

Запропонуй свій власний проект проведення весняних робіт на пришкільній клумбі.

Чи доводилося тобі чи твоїм рідним вирощувати зелену цибулю на підвікон­ні? Поділись досвідом. Як це зробити краще?

Зелена цибуля найбільш проста для вирощування в домашніх умовах рослина. Цибулю в домашніх умовах можна виганяти з цибулин або висаджувати в землю. Перший варіант простіший і швидший. 

Виганяти цибулю най­простіше в чистій воді. На ємності, заповненій чистою водою, покладіть фанер­ку або картон з отворами за розміром цибулин. Щоб ци­буля не загнила, денце має ледь торкатися води. Ріст пера можна прискорити, як­що перед посадкою матеріал залити гарячою водою, ви­тримати 12 год. Потім зняти розмокле лушпиння і зріза­ти сухий хвостик з верхньої частини цибулин. До появи корінців воду бажано міня­ти вранці і ввечері, а коли з’явиться перо — раз в день. Крім того, корінці і посуд треба регулярно промивати під струменем води.

Можна виганяти цибулю і в ящику з землею. Ґрунт можна купити в будь-якому квітковому магазині. Ци­булини, не заглиблюючи, ставлять Дінцем на вологу землю. До відростання пера ящик тримають у теплі, по­тім поставити на підвікон­ня. Треба пам’ятати, що не можна обламувати першого пера цибулі, інакше ріст зе­лені призупиниться.

Зустріч 43. Коли з'являються навесні комахи?

Склади розповідь про ко­маху, яка прокинулася пер­шою навесні.

Як тільки розтане сніг, першими з комах проки­даються метелики — кро­пив’янка й лимонниця. Кро­пив'янка — яскравий.^-мете­лик, крила цегельно-червові, з чорним малюнком. Мете­лики виводяться в кінці лі­та; самці восени гинуть, а запліднені самки зимують в різних укриттях (часто на горищах). Прокидаються метелики ранньою весною. Кропив’янкою названа за те, що яйця відкладають на кро­пиву. Гусениці чорні, із стро­катим жовтим малюнком, з шилоподібними виростами, покритими короткими во­лосками.

Кропив’янки можуть пе­редбачати погоду: якщо в со­нячний день метелики хова­ються, то через 2 години бу­де дощ або гроза.

Трохи пізніше, через 10 днів, за кропив'янкою про­кидається лимонниця.

Зустріч 44. Як змінюється життя риб навесні? 

Підготуй запитання та відповіді для телегри "найрозумніший" про життя риб навесні.

Вікторина «Риби»

Нзвіть риби — інстру­менти для роботи. (Молот-риба, риба-пила, сокирка-риба, ніж-риба).

Назвіть рибу-світильник. (Ліхтар-риба).

Назвіть рибу, що воює. (Меч-риба, шабля-риба, спис-риба, арбалет-риба).

Риба з гострим носом. (Гостроніс).

Риба з носом, як весло. (Веслоніс).

Як називають період розмноження риб. (Нерест).

Які риби першими йдуть на нерест? (Щуки).

Чи дозволяється вилов риб під час нересту? (Заборо­нено)

Зустріч 45. Коли повертаються із вирію перелітні птахи?

Склади розповідь про вес­няне життя птахів. Ді­знайся. які птахи першими повертаються у твій рід­ний край. Що потрібно підго­тувати для їхньої зустрічі?

Роздивись ілюстрації і скла­ди казкову розповідь «Про що розповіли пір’їнки»?

Наступає весна: з дале­кого вирію повертаються до нас птахи. Ллється їх чарів­на пісня, що пробуджує зем­лю від зимового сну.

Одними з перших повер­таються на батьківщину жайворонки. У березні при­літають хижі птахи: шулі­ки, дикі качки, білі леле­ки. Наприкінці квітня при­літають ластівка, соловей­ко, зозуля. Білий лелека — один з найулюбленіших пта­хів українців. Він уособлює мир, щастя, достаток, мате­ринство, сімейне благопо­луччя. Лелеки прилітають з теплих країв в основному з 23 березня по 9 квітня.

Як тільки птахи повер­таються додому, вони відра­зу починають готуватися до виведення пташенят. Самці прилітають раніше за самок, займають гніздову терито­рію і знаходять собі пару. А потім птахи вже разом облаштовують кубельце, виси­джують яйця і вигодовують пташенят. До їхньої зустрічі треба підготувати шпаківні та домівки для пташок, по­вісити їх на дерева.

Люди вважають обере­гом малесеньку пташку — солов’я. Прилітають вони в травні, а відлітають у серпні. Соловей — це символ радос­ті. Іноді соловей, як і зозуля, віщує долю. Пісня солов’я — ознака щастя оселі, біля якої він співає. Лихом вважаєть­ся розорення гнізда солов’я.

Зозуля мешкає в лісах України. Вбити зозулю вва­жається великим злочином. Зозуля — добрий вісник.

Зустріч 46. Як змінюється навесні життя звірів?

Склади розповідь про на­вчання якогось звіра (на твій вибір) у весняній лісо­вій школі.

Лісова школа. (Казка)

У лісі є лісова школа. Там навчаються білочка Пухнаста, заєць Буханець, їжак Колько, ведмедик косолапий, лисичка Сестрич­ка і вовчик Братик. Всьо­го шість учнів. У цій школі є директор. Його звати Бур­мило Михайлович. Також є і вчителі. Це вчитель фізкуль­тури мавпа Макак Макарович, вчитель, який вчить ді­тей рахувати Марія Ягуарівна, вчитель з читання — Со­ва Мудра. У цій школі діти вчаться добре, але іноді, як і в усіх, бувають погані оцін­ки. Зайчики завжди грають у футбол на шкільному полі. Білочка красуня. Вона дуже любить одягати гарні плаття і робити зачіски. Коли почи­нається, урок діти сідають за парти і читають. Цей урок проводить вчителька Сова Мудра. Коли закінчується урок, дзеленчить дзвоник. Дзвоник у них такий: зозуля сидить на гілці і кує. І так кожен урок. У лісовій школі всі вчителі чогось вчать ді­тей. І це приносить їм задо­волення, а діти дізнаються про щось нове.

Зустріч 47. Як треба поводитися серед природи навесні

Склади пам'ятку про по­ведінку серед природи у вес­няну пору.

Необхідно ПАМ’ЯТАТИ:

Гуляючи на природі, не заходь далеко, щоб не заблу­кати.

Не збирай та не вживай незнайомі гриби та росли­ни: серед них можуть бути смертельно отруйні.

У лісі остерігайся клі­щів. Деякі з них переносять небезпечні хвороби.

Не пий сиру воду з річ­ки, озера, болота, калюжі.

Не зривайте квітів;, де їх мало. Збирати лікарські рослини можна в невеликій кількості.

Не ходи по лісу навман­ня. Намагайся ходити лише по стежках.

Не купайся у водоймах без нагляду дорослих.

Не забруднюй навко­лишнє середовище.

Бережи і примножуй зелені насадження природи.

Не руйнуй пташиних гнізд, мурашників, лісових джерел та водойм.

Не залишай багаття на природі, воно може завда­ти багато лиха.

Ніколи не виходь на край обриву. Ти можеш зі­рватися вниз.

Після відпочинку на природі завжди за собою прибирай сміття: банки, скло, обгортки.

У лісі є і болота. Це ду­же небезпечні місця, їх тре­ба обходити.

Ніколи не порушуй те, що створила природа. Пова­жай та бережи її!

Зустріч 48. Які весняні турботи у людей в містах та селах?

Порівняй заняття людей в місті та селі навесні. Ді­знайся, які народні прикме­ти про погоду знають твої рідні. Чи завпеди справджу­ються ці прикмети?

Весняні турботи людей

З приходом весни збіль­шується турботи у людей і в містах, і в селах.

Як розтане сніг, місь­кі жителі з мітлами та гра­блями виходять на вулиці й площі міста, прибирають, саджають молоді деревця; створюють нові зелені квіт­кові газони.

А на селі люди готуються до роботи на полях та горо­дах. У садах проводиться об­різка сухого гілля.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ ПРО ПОГОДУ

Високо і швидко пливуть у небі хмари — на гарну по­году.

Довгі бурульки — на три­валу весну.

Коли квітень з водою, то травень з травою.

Ластівки низько літа­ють — дощ обіцяють.

Сухий березень,- теплий квітень, мокрий май буде

Чайка сіда на воду — че­кай доброї погоди.

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

Якщо птахи в’ють гнізда на сонячному боці дерев — на холодне літо.

Якщо у березні вода не те­че, у квітні трава не росте.

Зустріч 49. Які зміни відбуваються в природі навесні?

Які найперші ознаки вес­ни в неживій природі, у жит­ті рослин і тварин тобі вда­лося помітити?

Найперші ознаки весни в природі

Весною дні стають довші, а ночі коротші.

Сніги тануть.

З’являються перші весня­ні квіти.

На деревах набухають бруньки.

Птахи повертаються з те­плих країв.

Звірі прокидаються від зимового сну.

Зустріч 51. Які прикмети у літа?

Розкажи, який літній мі­сяць тобі подобається най­більше. Доведи свою думку. Порівняй, чим відрізняють­ся літні місяці. Вигадай для них свої символи.

Літо — найтепліша по­ра року. Довгі сонячні дні змінюються короткими те­плими ночами. Погода над­ворі найчастіше ясна. Де­рева стоять пишно вбрані в яскраві зелені шати. Попід ними повсюди густо росте травиця, усіяна барвистими квітами — маками, дзвони­ками, конюшиною, ромаш­кою, календулою... А над ними пурхають метелики та гудять різні мушки.

Найбільше мені подоба­ється червень. Червень — перший літній місяць. Це по­чаток літніх канікул. А наз­ву йому дали плоди раннього літа, зокрема вишні й череш­ні. На червень припадає день літнього сонцестояння — 22 числа, коли найдовший день протистоїть найкоротшій ночі. Червень не схожий на серпень, та й липень має чим порадувати око. Висо­ке чисте небо, тепла прозора вода річок, стиглі фрукти. У липні — цвіте липа. Липо­вий мед, який беруть у цей час бджоли, не тільки цін­ний, а й цілющий; липовий цвіт — універсальний ліку­вальний засіб. Того, що ли­пень дасть для здоров’я люди­ни, вистачить на цілий рік.

Наймолодший син Матері Літа — серпень. У серпні по­чинаються жнива. Люди за­вжди були вдячні останньо­му місяцю літа за комори-та засіки, наповнені багатими запасами, яких має вистачи­ти до наступного врожаю.

Мабуть, немає на світі лю­дини, яка б не любила літа!

Зустріч 52. Як змінюється влітку нежива природа?

Склади розповідь, як по­трібно поводиться під нас грози.

Якщо гроза застала вас на вулиці, у полі, в лісі, на річ­ці, то:

• не ховайтеся в невели­ких спорудах, будинках, на­метах, і, особливо, серед де­рев;
• краще заховатися у яко­мусь заглибленні;
• бігти до сховища слід нешвидко і злегка, пригнув­шись;
• негайно треба позбутись усіх металевих предметів;
• не лягайте на землю, сядьте, злегка пригнувши голову, аби вона не була вище за предмети, які довкола вас;
• під час грози ніколи не торкайтеся металевих споруд і залізних електроопір, опор мостів, дротяних огорож та інших металевих об’єктів;
• негайно припиніть про­гулянку на велосипеді або верхи на коні;

• якщо гроза застала вас у човні на річці або ви пла­вали у цей час, то найбезпеч­ніше вибратися з води на бе­рег, а якщо це неможливо, то намагайтеся сидіти у чов­ні нерухомо.

Якщо під час грози ви пе­ребуваєте у приміщенні:

• негайно зачиніть всі ква­тирки, вікна, двері, бо протя­ги можуть «затягти» у при­міщення блискавку;
• вимкніть електропри­лади з розетки;
• у квартирах не корис­туйтеся водогоном;
• не слід умиватися над раковинами або ваннами, в жодному разі не митися у ваннах;
• перебувайте подалі від вікон, де можливі протяги, електроприладів, труб, вза­галі будь-якого металевого начиння;

• утримайтесь дзвонити по телефону;

Бережіть своє здоров’я і життя!

Зустріч 53. Як змінюється життя рослин влітку?

Доведи, що не можна зривати квітки дикорослих рос­лин для букетів та вінків. 

У природі багато різних рослин. Є такі, що їх ніхто не садив і ніхто не доглядає за ними. Це дикорослі росли­ни. Літо щедро встеляє зем­лю барвистим килимом з кві­тів. Квіти приносять радість, аромат, зцілюють здоров’я. Та часом ми про це забуває­мо і цінуємо тільки тоді, ко­ли втрачаємо.

Багато видів дикорослих рослин занесені до Черво­ної книги України. Не мож­на зривати дикорослі квіти, бо деякі з них на грані зник­нення.

Особливо багато знищу­ють конвалій, еону, дзвони­ків, королиць. Буває, що не донісши квіти додому, люди викидають їх, бо на сонці зі­рвані квіти швидко в’януть. Дві-три гілочки черемхи чи бузку мають кращий ви­гляд, ніж десяток.

Придумай і розіграй розмову на цю тему між королицею та дзвоником.

Королиця: — Мене звуть королиця. А тебе як?

Дзвоник: — Я дзвоник. Ми вартові та попереджає­мо всі квіти про приліт пра­цьовитих бджілок лагідним дзвоном.

Королиця: — А я схожа на сонечко. Дуже люблю тепло і людей. А вони постійно ме­не рвуть.

Дзвоник: — Добре. Коли буде небезпечно, я буду три­вожно дзеленчати.

Зустріч 54. Які рослини зростають на луках та поблизу водойм?

Уклади список лікарських рослин, які зростають на лу­ках, для гри у «зелену апте­ку».

Лікарські рослини, які зрос­тають на луках:

• конюшина лугова;
• герань лугова;
• люцерна;
• підмаренник;
• деревій;
• кмин;
• чина лугова;
• зозулин цвіт;
• лядвенець рогатий;
•  щавель кислий, щавель кінський;
• королиця;
•  гірчак зміїний (ракові шийки);
• волошки лучні;
• шавлія лучна;
• козельці;
• валеріана лікарська.