Поезія (Грицько Бойко)
ІСТОРІЯ З ГЕОГРАФІЄЮ
Ви б, напевне, теж сміялись:
Ось історія яка
З географією сталась
В нашім класі у Юрка.
В нього правило своє:
Карту не вивчати,
Бо на ній всі назви є —
Можна прочитати.
Встав Юрко з-за парти
І пішов до карти...
Та даремно він старався
І уважно придивлявся —
Зовсім написів нема:
Карта, бачите, «німа»,
Не така, як вчора.
Тож попробуй відгадай,
Де Карпати, і Дунай,
І Каспійське море?!
Перед класом коло карти
Він розгублено стояв
І відомі всім Карпати
Десь у Франції шукав!
КОНСУЛЬТАНТ
Весною біля школи
Усім знайшлося діло:
Гуртом ямки копали
І деревця садили.
Один Мишко тинявся
І потирав долоні, —
Він був за консультанта
У нашому загоні.
До кожного підходив,
Повчав нас без упину: —
На дно насипте добрив,
А зверху — вогку глину!
Та корінь засипайте
Мерщій, Катюшо й Людо,
Бо яблунька засохне
І яблук тут не буде.
— Авжеж, не буде яблук, —
Промовила Катюша, —
Бо це, як хочеш знати,
Не яблунька, а груша!
ДОДУМАВСЯ
Покарав малого тато, —
Той стоїть в кутку кімнати.
Плаче хлопчик і рида.
Дума хлопчик: «Не біда!
От як виросту, — кімнати
Буду круглі будувати.
Буде хата в нас така:
В ній ні одного кутка!»
ЗЕЛЕНА АПТЕКА
Аптека зелена,
зелена аптека!
Від тебе й від мене
вона недалеко.
Зелену аптеку
слід кожному знати:
крушина, фіалка,
конвалія, м'ята,
вільха, деревій,
бузина, кам'яниці,
черемха і пижмо,
шипшина й суниці...
Зелена аптека —
це трави і квіти,
що в кошик збирають
дорослі і діти!
ОСІННІ КЛЕНИ
Стоять осінні клени
у барвах золотих
і дивляться на мене,
а я дивлюсь на них.
Ось листячко упало…
Нагнувсь я до листка:
він жовтий і трипалий1
мов лапка гусака.
1.Трипалий — який має три пальці.
ЗНАЙШОВ ТЕМУ
У шкільну газету Юра
Мав подать карикатури.
Каже Юра жартома: —
Теми вдалої нема...
Хоч би ти, Мишко, побився,
Я б тебе намалював.
Тут Мишко як розізлився —
Штурхана Юркові дав!
А Юрко підставив ногу.
Бац! — і впали на підлогу,
Учепились за чуби,
Аж тріщать у них лоби...
От і тема є у Юри
Аж на дві карикатури!
БУБЛИКИ
Ой смачні, ой смачні
бублики у Тані!
Медяні, запашні,
з маком, ще й рум'яні!
Медяні, запашні
Танечка поїла.
А для нас і для вас
дірочки лишила.
СЕКРЕТ ПО СЕКРЕТУ
Я вмію тримать
За зубами язик,
А от мій товариш
До цього не звик.
Секрет він почує
Від мене —
І зразу ж секрет
У Семена.
Семен по секрету
Розкаже родні,
І мій же секрет
По секрету — мені!
ЧОМУ ЗУПИНИВСЯ ГОДИННИК
— Щось годинник, — каже тато, —
Раптом зупинився.
Треба в чистку віддавати,
Мабуть запилився... —
Звідки взятись тому пилу?
Мовила Галипка. —
Я ж годинник з милом мила:
Там нема й пилинки!
***
До всіх сердець, як до дверей,
Є ключики малі.
Їх кожен легко підбере,
Якщо йому не лінь.
Ти, друже, мусиш знати їх,
Запам'ятать неважко:
Маленькі ключики твої —
«Спасибі» і «Будь ласка».
***
Кіт-рибалка у човні
Мріє на світанні:
— От якби зловить мені
Карася в сметані!
***
— Чого з ганчірками весь клас?
— За чистоту змагання в нас!
— Ну, а чого так розкричались?
— Бо ми за тишу вже змагались.
ВІДПОЧИТИ НІКОЛИ
Розпочались канікули,
а відпочити ніколи.
Лиш наступає ранок —
за книжку і на ґанок.
А з ґанку стежка-стрічка
веде мене до річки.
Там на піску читаю,
читаю й загоряю,
і так я зачитався —
за три дні й не скупався.
А тут іще морока:
попік і спину, й боки.
Тепер лежу у ліжку
і знов читаю книжку.
Розпочались канікули,
а відпочити ніколи!
НА САНЧАТАХ
Я лечу, лечу, лечу —
накатаюсь досхочу.
Все униз, униз, униз —
мимо сосен і беріз.
Я веду, веду, веду —
саночки на поводу,
бо з гори санки летять,
а на гору — не хотять...
ҐАВА-РОЗЗЯВА
Спинився автобус, а поряд — таксі.
Обходять їх ззаду прохожі усі.
А ґаву-роззяву тут кожен впізна:
поперед машини скакає вона.
Машина промчала і ледве не збила,
роззява з книжками портфель упустила.
Закаркала слізно, побігла щодуху...
Соромся! Забула ти правила руху!
Машину, що стала попереду тебе,
завжди тільки ззаду обходити треба!
Категорія: поезія