• Різдво Христове – це свято радості і єднання людських душ. У цей день усі ми ніби заново народжуємося, залишаючи всі образи, сварки у минулому, а свято покликане об'єднати нас усіх та зробити трішечки кращими.

• Увечері напередодні Різдва в кожній оселі готували 12 пісних страв: узвар, варені горох та квасолю, смажену капусту, рибу, вареники, картоплю, гриби, кашу гречану з конопляним молоком, голубці з шпоном, коржі з маком та кутю з товченої пшениці. У приготуваннях страв господині дому допомагали діти.

• Оселю святково прибирали. Біля покуті чи на столі ставили й Дідуха — солом'яний сніп або спеціально виплетений вінок з колосся. Вважалося, що він, як і всі інші хатні речі, набуває чудодійної сили і приносить щастя та успішну працю.

• Господар зі свіжоспеченим хлібом, медом і маком, із запаленою свічкою тричі за сонцем обходив хату подвір'я. Не обминав він і стайні, де худобу обсипали маком, обкурювали зіллям — щоб на неї не було напасті.

• Тільки-но на небосхилі з'являлася перша надвечірня зірка, уся родина сідала за багатий стіл. Він справді був багатий — аж дванадцять різноманітних страв. Тому в народі цей вечір називали Свят-вечором, Багатим вечором, Багатою кутею чи Віліею. Починали й закінчували вечеряти кутею та узваром.

• Після вечері мати готувала пироги, які діти мали однести дідусям і бабусям, а також хрещеним. Від хати до хати починали ходити хлопчачі колядницькі ватаги.

• За віруваннями Ісус Христос народився уночі в убогій печері-вертепі за містом Вифлеєм. Божа Мати, Діва Марія, сповила його і поклала до ясел із сіном. Коли пастухи» дізнавшись від Ангела Господнього про народження Спасителя, знайшли у вертепі немовля у яслах, то над ним сяяла велика зірка.

• Колядники вістять нам тайну різдва світу і Господа, славлять народження Бога. Ватага колядників обирає собі звіздаря (той, хто носить зірку та веде переговори з господарями) і міхоношу (той, хто збирає дарунки до торби). У деяких колядників є дзвоники, деякі мають музичні інструменти, а всі разом вони співають колядки — величальні пісні для усієї родини та кожного її члена, бажають їм щасливої долі.

• Під час святок на вулицях можна було зустріти театр-вертеп. Це одне з найяскравіших дійств в українському народному житті. Є два види вертепного дійства — народна театралізована вистава і ляльковий театр-вертеп. Одні вважають, ніби термін «вертеп» походить від старослов'янської назви печери, де, за біблійними переказами, народився Христос; інші пояснюють його тим, що обертається зірка колядників, підлога у хатках-вертепах, ляльки в них. Головна мета вертепу — поздоровити усіх із Різдвом, новорічними святами, розповісти про народження Христа. Для лялькового вертепу виготовляли з дощечок і картону переносну хатку.