ПЛАН

1. Правовий статус господарських товариств.

2. Поняття  господарських товариств, їх ознаки, права і обов’язки учасників.

3. Форми господарських товариств, їх ознаки.

4. Висновок.

1. Правове становище господарських товариств регулюється Господарським кодексом України (статті 79-92), Цивільним кодексом України (статті 113-162),    Законом України від 19.09.1991 р. “Про господарські товариства”.

    Закон про господарські товариства визначає поняття і  види  господарських  товариств, правила їх створення, діяльності, а також  права і обов'язки  їх учасників та засновників.  Господарські товариства, як юридична особа є результатом цивільно правових відносин.

    Господарські товариства ГП - це господарські організації, які створюються фізичними та/або юридичними особами на договірних засадах шляхом об'єднання майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

 З наведеного визначення можна сформулювати наступні ознаки ГТ:

1. організаційна єдність;

2. товариство створюється шляхом об’єднання майна засновників;

3. учасники товариства беруть участь в діяльності товариства;

4. наявність відокремленого майна;

5. товариство створюється з метою отримання прибутку.

    Отже,  ГТ являють собою організоване в єдине ціле об’єднання декількох осіб,  тобто є корпоративними.  Створюється на основі об’єднання осіб та об’єднання майна. Є статутний капітал, який поділений на частки між учасниками. Учасниками  ГТ можуть бути фізичні або юридичні особи, як резиденти, так і іноземні суб’єкти права.. Майнова участь є обов’язковою, а особиста –  правом чи обов’язком, в залежності від форми господарських товариств. Відокремленість майна товариства від майна його засновників (учасників ) і право власності на це майно дозволяє товариству самостійно вести господарську діяльність і відповідати за її результати. Майно господарського товариства складається з:

 · майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу;

 · продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;

 · одержаних доходів;

 · іншого майна, набутого на підстава не заборонених законом.

Закріплене за господарським товариством майно створює необхідну базу для

його нормальної діяльності.

   Основна мета ГТ – отримання прибутку. Це досягається шляхом виконання на професійній основі господарської діяльності,  виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг тощо. Тобто, господарські товариства можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

    ГТ є юридичною особою, яка засновується на умовах засновницького договору,  і діє на умовах установчих документів (статуту, положення).

    Згідно з Цивільним кодексом  України учасники ГТ мають права та обов’язки у порядку, встановленому установчими документами товариства.

Права учасників ГТ:

1. брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі;

2. брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди );

3. вийти з товариства;

4. здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві;

5. одержувати інформацію про діяльність товариства.

Обов’язки учасників ГТ :

1. додержуватись установчого документа товариства (статуту чи договору) та виконувати рішення загальних зборів;

2. виконувати свої зобов’язання перед товариством, у тому числі ті, що пов’язані з майновою участю;

3. вносити вклади у розмірі ( оплачувати акції ) у розмірі, порядку та коштами, що передбачені установчими документами;

4. не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

    В установчих документах товариства може бути передбачена відповідальність за невиконання чи неналежне виконання учасниками товариства своїх обов’язків.

     Поділ господарських товариств на види здійснюється за певними ознаками, а на форми - за сукупністю ознак (порядком створення, розміром, порядком формування та складом майнової бази, порядком управління справами, особливістю правового статусу учасників товариства та ін.).

Розрізняють такі форми господарських товариств:

- повне товариство (ПТ) - це таке ГТ, всі учасники якого від імені товариства спільно здійснюють підприємницьку діяльність і несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.  Створюється та діє на підставі засновницького договору. Цей договір підписується всіма його учасниками. ПТ набуває права юридичної особи з моменту його державної реєстрації і внесення в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України. ПТ будуються на особистій участі усіх учасників у веденні справ, а тому органи керування відсутні. Якщо ведення справ доручено окремим учасникам товариства, інші учасники можуть діяти від імені товариства за наявності у них довіреності, виданої учасниками, яким доручено ведення справ товариства. Прибуток та збитки ПТ розподіляються між його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі, позбавлення учасника права на участь у розподілі прибутку чи збитків не допускається. Відповідальність учасників ПТ за його зобов’язаннями здійснюється ними солідарно усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення Якщо учасник, якому була пред’явлена вимога кредитора, не може задовольнити її в повному обсязі, то кредитор вправі звернутись із цією вимогою до будь-кого іншого з учасників повного товариства або до всіх разом. Передача своєї частки (її частини) іншим учасникам цього товариства або третім особам може бути здійснена лише за згодою всіх учасників. З передачею частки (її частини) третій особі здійснюється одночасно перехід усієї сукупності прав та обов'язків, що належали учаснику, який вибув з повного товариства або відступив частину своєї частки.

- командитне товариство (КТ) - це таке ГТ, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном, є один чи кілька учасників (вкладників ), які несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства. Учасниками КТ є повні учасники та вкладники, причому повний учасник не може бути одночасно вкладником. Якщо ведення справ доручається окремому учаснику товариства, йому видається довіреність. КТ створюється та діє на підставі засновницького договору, який  підписується всіма повними учасниками товариства. Внесення вкладів посвідчується свідоцтвом про участь у КТ

- акціонерне товариство (AT)  - це таке ГТ, статутний фонд якого поділений на визначену кількість часток рівної номінальної вартості, виражених в акціях, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім своїм майном; акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій. За способом функціонування акцій акціонерні товариства поділяються на відкриті ВАТ (акції можуть розповсюджуватись шляхом відкритої підписки та купівлі – продажу на біржах)  та закриті ЗАТ (акції розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватись шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі) акціонерні товариства. Законодавством передбачено, що акціонерне товариство має фірмову марку і товарний знак. Ці реквізити затверджуються правлінням товариства і реєструються в Торгово-промисловій палаті України. Формою, яка відображає майновий стан товариства, є його самостійний бухгалтерський баланс Грошові кошти товариства відображені на його поточному та інших рахунках в установах банків. Статутний фонд (колективна власність акціонерів у майні товариства) є однією з майнових гарантій стабільності товариства як  ділового партнера. Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. Виконавчим органом АТ, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління, що підзвітне загальним зборам. Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту товариства.

- товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) - це таке ГТ, статутний фонд якого поділений на частки по визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім своїм майном; учасники, які повністю сплатили свої внески, несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості своїх внесків. Учаснику, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства. Учасник може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки учасника, який її відступив, пропорційно їхнім часткам у статутному фонді товариства, або в іншому, погодженому між ними, розмірі. При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. У товаристві створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Вищим органом є збори учасників, що складаються з учасників або призначених ними представників.

-  товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ) – це фактично є модифікація товариства з обмеженою відповідальністю і відрізняється лише наявністю у його учасників додаткової обмеженою відповідальності за зобов'язаннями товариства. Товариство не обмежується лише сумою внесків до статутного фонду, а несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном. Додаткова відповідальність у вигляді стягнення належного учасникам майна настає в обсязі, кратному розміру внеску кожного учасника.

    За ознакою щодо домінування у господарських товариствах майнових чи персональних елементів, вони поділяються на товариства, які належать до об'єднань капіталів (акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю)  та персональних товариств (повне товариство і командитне товариство).

          Спільні ознаки персональних товариств:

- наявність одного установчого документа - засновницького договору;

- обов'язковість не лише майнової, а й персональної участі в товаристві для всіх (ПТ) або для частини його учасників (КТ);

- створення товариства з метою спільного здійснення його учасниками підприємницької діяльності, у зв'язку з чим традиційною є наявність у них статусу зареєстрованого суб'єкта підприємництва;

- наявність у всіх (ПТ) або у частини учасників (КТ) повної субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства;

- відсутність законодавчих вимог до мінімального розміру статутного фонду товариства та порядку його формування (це має визначатися засновницьким договором);

- управління справами здійснюється безпосередньо самими учасниками товариства, котрі несуть повну відповідальність за його зобов'язаннями;

- порядок управління справами товариства визначають самі учасники, закріплюючи його в засновницькому договорі;

- заборона для таких учасників конкурувати з товариством;

- складність виходу з товариства (заборона або обмеження можливості відступлення учасником своєї частки третім особам, необхідність повідомлення про вихід за певний термін і в передбачених випадках.

Спільні ознаки об'єднань капіталів:

- обмеження ризику учасників товариства за результати діяльності товариства розміром сплачених вкладів (акцій) та відсутність у них (AT, TOB) чи обмеженість субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства (ТДВ), що викликає застосування спеціальних механізмів захисту інтересів кредиторів товариства;

- законодавчі вимоги до мінімального розміру статутного фонду (капіталу), резервного фонду, порядку їх формування та необхідності підтримання не нижче певного розміру (подібні вимоги встановлюються з метою захисту інтересів кредиторів товариства);

- основний установчий документ - статут;

- участь учасників в управлінні справами та розподілі прибутку товариства залежить, як правило, від розміру їх часток у статутному фонді товариства;

- управління товариством здійснюється за допомогою його органів (вищий - загальні збори учасників; виконавчий орган, що може формуватися не лише з учасників товариства, а й з найманих працівників; контрольний орган чи органи), порядок формування та вимоги до яких встановлюються законодавством;

- обов'язковість майнової та необов'язковість персональної участі (за деякими винятками) в товаристві для його учасників;

- можливість виходу учасника з товариства в будь-який момент за його бажанням з дотриманням встановленої законом та статутом товариства процедури;

- можливість створення таких товариств однією особою та функціонування у складі однієї особи, що передбачене законом України “Про приватизацію державного майна”, щодо державних акціонерних товариств -- Указ Президента України від 15.06.1993 р. “Про корпоратизацію підприємств”);

- можливість здійснення контролю над товариством з боку одного учасника, який володіє контрольним пакетом акцій (відповідною часткою в статутному фонді товариства).

      ВИСНОВОК. 

Господарські товариства поділяються на п’ять форм (видів):

акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

       Кожне з цих товариств має свої притаманні лише йому особливості та ознаки, які відрізняють їх одне від одного.