Перший український флот був створений запорозькими козаками. Складався він не з великих морських кораблів, а дерев'яних човнів.

      У часи Запорозької Січі в пониззі Дніпра росло багато мо­гутніх дерев. Саме з них козаки будували великі веслові чов­ни. Вони були вузькими, довгими й легкими в русі. Їх нази­вали чайками, мабуть тому, що були обшиті просмоленими снопиками очерету і зовні нагадували птахів, котрі, склавши

крила, погойдувалися на хвилях. Порожнистий очерет дода­вав човнам плавучості.

    Чайка мала перевагу над морським кораблем — коли ви­никала потреба швидко змінити напрямок руху, її не потріб­но було розвертати. Гребці просто пересідали на лавах і вже за секунду гребли у зворотному напрямку, тому що корма (задня частина човна) і ніс (передня його частина) у чайки були однаково гострі.

    На подив професійних мореплавців, чайки успішно пе­ретинали Чорне море. Свіжий вітер підганяв кілька сотень козацьких чайок, і вони швидко й несподівано підпливали до ворожих міст. Козаки руйнували захоплені міста, визволя­ли з полону українців і поверталися з ними додому, на Січ.

    До речі, винайшов і першим побудував чайки гетьман з Канева Самійло Кішка. Він мріяв про справжній козацький флот, який би вільно плавав Чорним морем.

    Козаки виявляли велику винахідливість і здійснювали різні бойові маневри. Щоб непомітно підпливти до ворога, вони пе­рекидали човен догори дном і з боків мотузками прив'язували каміння. Тоді човен занурювався під воду. Козаки пірнали під човен. Там зберігалось повітря, і вони мали чим дихати.  Перевернуті човни пливли за течією. У потрібному місці ко­заки перерізали мотузки, каміння падало, і човни виринали на поверхню. Козаки вискакували з-під них і зненацька ври­валися у фортецю. Несподіваність забезпечувала перемогу.

    Сміливість і винахідливість запорозьких козаків визнавали навіть вороги. Турецький історик Нейлі писав, що «ці сірома­хи завдяки своїй хоробрості та вправності в морських боях не мають собі рівних в усьому світі».