• Сучасній людині важко уявити життя без книжки. 

• Книжка має давню історію. А колись давно на світі не було книжок, бо ще не вміли їх робити. Писали малюнками на камінцях, стінах печер. Кожен малюнок означав якесь слово. Такі книжки були важкими та не­зручними.

• Перші книжки, сторінки яких було зроблено з паперу чи зі шкіри, були дуже дорогі. Тому їх було мало.

• Спочатку книжки були рукописними, тобто писаними від руки й дуже розкішними. У книзі було багато сторі­нок, прикрашених вишуканими малюнками. Дерев'яні палітури оздоблювали коштовним камінням. Виготов­ляли золоті та срібні закладки. Така книжка коштува­ла дуже дорого. За неї можна було виміняти стадо корів чи табун коней.

•  У більшості країн пишуть зліва направо. Справа наліво пишуть жителі арабських країн та єв­реї. Букви в їхніх книжках розміщено рядками, а не стовпчиками, як заведено в китайському та японському письмі.

• За давньою традицією, австралійських і японських дітей навчають писати і правою, і лівою рукою.

• У сиву давнину, коли не було ще паперу, замість зо­шитів використовували зшиті міленькі коритця, залиті воском. Слова записували на них паличками. У спекотну погоду такий «зошит» міг розтанути. Стверджують, що свою назву зошит отримав від слова «зошитий» (так тоді вимовляли слово «зшитий»).

• Азбуку для українців склали ти­сячу років тому два болгарські брати — Кирило і Мефодій.

• Сьогодні ж у світі налічується приблизно 130 мільйонів найменувань книжок.

• Існують книжки-гіганти. Одна така книжка зберіга­ється в Державному історичному музеї Москви. Висота її сягає 2 метрів, і написана вона понад тисячу років тому. Ще одна така книжка зберігається в Лондоні. Вона називається «Пантеон англійських героїв». Вона має розмір однокімнатної квартири. Розмір однієї літе­ри — 15 сантиметрів.

• Найменшу книжку — «Мураші» — було надрукова­но наприкінці минулого сторіччя в Японії, її розміри трохи більші за сантиметр.

• Але є набагато менші за розміром книжки. Так, том віршів О. Пушкіна в 15 ра­зів менший від макового зернятка. Цю книжку можна побачити тільки за допомогою мікроскопа.

 

• Першу бібліотеку на Русі створив Ярослав Мудрий при Софійському соборі.

• Мати бібліотеку із чотирьох-п'яти рукописних книг — означало володіти великим багатством.

• Найменша у світі бібліотека розташована в індій­ському місті Амрістаре. У ній є одна книжка. Найбільша книжка зберігається в бібліотеці Нью-Йорка. Її ширина три метри, товщина — один. Гортати її сторінки можна тільки за допомогою спеціальної апаратури.

 

ЯК НАРОДЖУЄТЬСЯ КНИЖКА

1) В автора виникає задум створити книжку, він пише від руки або друкує на комп’ютері і несе рукопис у видавництво. 

^{Письменник / письменниця — людина, яка пише текстові твори. Для неї літературна діяльність є про­фесією, тому письменника/письменницю нази­вають автором / авторкою книжки.}

2) У видавництві рукопис читають, якщо видавці зацікавилися, то вирішують вида­ти книжку.

• Редактор / редакторка уважно читає текст, за потреби просить ав­тора зробити виправлення.

• Потім із текстом працює коректор/ко­ректорка, ретельно перевіряючи правильність написання слів, розділових знаків у реченні, щоб не було помилок.

• Тим часом видавництво замовляє художникові чи ху­дожниці зробити до майбутньої книжки малюнки.

• Далі видавці набирають текст відпо­відним шрифтом, вирішують, якого розміру буде книжка, яку кількість примірників друкувати.

• Після цього дизайнер/дизайнерка ком­понує на комп'ютері малюнки і текст так, як вони будуть розміщуватися на сторінках майбутньої книжки, а також створює обкладинку.

• Майбутню книжку з комп'ю­тера відправляють у друкарню, де до роботи стають друкарі.

3) Надруковані книжки везуть у книгарні, де їх чекають покупці.