Спільною рисою фольклорних творів є те, що вони виникли дуже давно і передавалися з покоління в покоління як усні книги мудрості.

• Казка – це народний або літературний твір про вигадані, часто фантастичні події.

• Багата фантазія українського народу створила безліч казок, у яких живуть споконвічні мрії про перемогу добра над злом, чесності та розуму над підступністю і нерозсуд­ливістю. Тому вони й не втрачають своєї привабливості.     

• Казки поділяють на три жанри: про тварин, фантастичні (або їх ще називають чарівні) і соціально-побутові. Вони мають героїв і по-своєму відображають дійсність.

• У чарівних казках герої визволяють царівен із підземних царств, борються зі зміями, їм допомагають чарівні речі або перетворення. 

• Серед чарівних казок є міфологічні або космогонічні казки, вони близькі до міфів, у них розповідають про створення світу та людини. Наприклад, «Курочка ряба», «Яйце-райце», «Царівна-жаба» та багато інших.

• Казки, в яких йдеться про геройські вчинки богатирів та велетів нашої землі, ще називають героїчними, наприклад, «Ілля Муромець». 

• У соціально-побутових казках події відбуваються в по­буті (у повсякденному житті). Це оповідки про звичайних людей, з якими іноді трапляються чарівні пригоди, що навчають їх по правді жити. Вигадані герої та пригоди, у які вони потрапляють, сприймаються як реальні. Це найважливіша ознака соціально-побутових казок. Одні з героїв характеризуються розумом, кмітливістю та хитрістю, а інші — навпаки. У таких казках багато гумо­ру й вигадки. Якщо вилучити з казки вигадку, вона стане оповіданням. Герої побутових казок живуть і діють в обставинах, близьких до справжнього життя, але, потрапляючи у вигадані ситуації, вони виявляють над­звичайні якості — позитивні або негативні, дивовижний розум, доброту, небачену хоробрість, або, на жаль, жадіб­ність, мстивість.

• Ми цінуємо казки за те, що там завжди перемагає добро й розум. Розповідаючи про це, різні народи ніби підказують нам, як треба жити насправді, до чого прагнути.

• Легенда — це народний чи авторський твір, у якому розповідається про історичну подію, небувалу пригоду, життя та діяльність якоїсь особи або вигаданої особистості.

• Легенда може пояснювати походження певного природного явища, назви річки або міста.

• У легенді є вигадане, фантастичне та неймовірне, але розпочинається вона часто з реальних подій.

• Міф — це розповідь про богів, виникнення світу тощо. 

• Давні люди не знали, як пояснити, чому йде дощ, чому на небі сяють зорі, світить сонце та віє вітер, з'являється блискавка, відбувається зміна дня і ночі, пір року, як виникли різні ремесла. Тому вони й почали складати вигадані розповіді, у яких пояснювали їхнє походження. 

• А ще давні люди вірили, що в кожного природного явища є свій бог, і про них також складали розповіді.

• У міфах йшлося про виникнення світу й людини, про богів і казкових героїв-напівбогів різні фантастичні істоти. Виражають стосунки між людьми, їхні уявлення про явища природи. Пов'язані хліборобським побутом наших предків.

• Притча — коротка життєва історія, в якій яскраво виражена одна повчальна думка.

• Для притчі характерна можливість різнотлумачення.