Біосфера та ноосфера

1. Вчення про біосферу і ноосферу – наукове узагальнення принципів організації, властивостей і розвитку біосфери і ноосфери як глобальної екосистеми, пояснення найважливішої ролі, яку виконала і виконує жива речовина на планеті.

 

2. Основні положення вчення про біосферу сформульовано у праці В. І. Вернадського  «Біосфера» (1926).

3. Ноосфера – стан біосфери, за якого визначальним чинником стає розумова діяльність і праця людини, а характерною рисою – екологізація всіх сфер життя. Ноосфера – це біосфера на сучасному етапі її розвитку.

 

4. Закон ноосфери Вернадського – «На сучасному рівні розвитку людської цивілізації вона неминуче перетворюється в ноосферу, тобто в сферу, де найважливішу роль у розвитку природи відіграє розум людини».

 

 

5. Екологічна криза – термін для позначення важкого перехідного стану екологічних систем і біосфери в цілому. Стан екологічної кризи означає наявність значних структурних змін довкілля – прискорене виснаження відновлюваних і вичерпання невідновлювальних  природних ресурсів, локальне забруднення компонентів біосфери, що випереджає їх можливості природного очищення, порушення біогеохімічних циклів й функцій живої речовини внаслідок втрати біорізноманіття й появи стійких ксенобіотиків.

 

6. Причини сучасної екологічної кризи – ріст кількості населення Землі, промислово-енергетичні чинники, занепад духовності, низька екологічна культура.

 

7. Основні положення вчення про біосферу та ноосферу:

– Цілісність біосфери визначається самовпорядкованістю усіх її процесів.

– Жива речовина біосфери активно трансформує сонячну енергію в енергію хімічних зв’язків складних органічних речовин.

– Що дрібніші організми, то з більшою швидкістю вони розмножуються

– Автотрофні організми отримують всі необхідні для життя речовини з навколишнього середовища.

– У земній корі відбуваються постійні перетворення речовин, рух атомів і молекул.

– Поширення життя на нашій планеті визначається полем стійкості зелених рослин.

– На сучасному рівні розвитку людської цивілізації вона неминуче перетворюється в ноосферу, тобто в сферу, де найважливішу роль у розвитку природи відіграє розум людини.

 

8. Ознаки виникнення ноосфери:

– Людство стало одним цілим.

– Перетворення засобів зв’язку та обміну.

– Відкриття нових джерел енергії.

– Поліпшення добробуту людей.

– Рівність всіх людей.

 

9. Значення вчення Вернадського для уникнення глобальної екологічної кризи полягає у тому, що вчений ознайомлює нас з важливими поняттями, що стосуються екологічної кризи для їх вивчення та уникнення або подолання у майбутньому.  Вернадський доводить, що для запобігання проблем екологічних кризу необхідна розсудливість щодо користування природними ресурсами, науково обґрунтоване ставлення до природи, модифікація аспектів техногенної діяльності людини і чисельні вдосконалення у напрямі екологічності.

 

10. Особливості структурної та функціональної організації біосфери.

Біосфера – єдино глобально екосистема вищого порядку, склад, структура і властивості якої визначаються діяльністю організмів.

 

Структурна організація:

а) біотичний компонент представлений живою речовиною – сукупністю організмів нашої планети;

б) абіотичний компонент включає хімічні складові та фізичні умови геологічних оболонок:

       а) атмо-, гідро- і літосфери;

       б) елементарною структурно-функціональною одиницею є біогеоценози.

Функціональні зв'язки:

а) біокомпоненти і геокомпоненти пов'язані між собою колообігом речовин у вигляді біогеохімічних циклів, найважливішими властивостями яких є відкритість і незамкненість; б) основними функціями живої речовини в біосфері є окиснювально-відновна, концентраційна та газова.

Основні властивості визначаються властивостями живої речовини.

 

11. Характеристика біосфери

Ознака

Характеристика

Структурні компоненти

Абіотичні, біотичні компоненти і середовище їхнього існування - атмосфера, гідросфера і літосфера.

Основні структурні елементи (типи речовини)

— Жива речовина, що представлена організмами різних видів.

— Біогенна речовина, що є продуктом життєдіяльності організмів (наприклад, кам'яне вугілля, торф).

— Нежива речовина (косна), в утворенні якої живі організми не брали участі.

— Біокосна речовина, що сформована за рахунок взаємодії живої та косної речовин. Основним видом біокосної речовини є ґрунт.

— Радіоактивна речовина.

— Розсіяні атоми.

— Космічна речовина (наприклад, метеорит).

Межі біосфери

Верхня межа біосфери розташована в атмосфері на висоті близько 11 км. Нижня межа біосфери залягає в літосфері на глибині близько 3-4 км і в гідросфері на глибині Світового океану.

Необхідна умова існування

Для постійного існування біосфери, для запобігання припинення розвитку життя на Землі у природі повинні постійно відбуватись безперервні процеси перетворення її живої речовини – колообіг речовин та трансформація енергії.

Основні властивості біосфери

— Відкритість, цілісність

— Високий рівень самоорганізації, що забезпечує надзвичайну стабільність і стійкість

— Унікальність, незамінність і неповторність

— Практично безмежна тривалість існування

— Безмежно великий запас інформації

— Найдосконаліший механізм саморегуляції та захисту від зовнішнього руйнівного впливу

— Величезні запаси вільної енергії

— Величезне біорізноманіття підпорядкованих їй систем

Основні функції біосфери

Концентрування, трансформація, акумуляція й перерозподіл хімічних елементів в земній корі. Надходження енергії Сонця до поверхні Землі, засвоєння її у процесі фотосинтезу рослинами, трансормація й перерозподіл у ланцюгах живлення й геологічних оболонках і розсіювання у світовому просторі.

Закономірності функціонування

— Газова функція – здійснюється зеленими рослинами у процесі фотосинтезу, при цьому атмосфера поповнюється киснем, а також рослинами і тваринами, які виділяють вуглекислий газ у процесі дихання. Відбувається колообіг азоту, який тісно пов'язаний з життєдіяльністю мікроорганізмів.

— Концентраційна функція – проявляється у здатності живих організмів акумулювати різноманітні хімічні елементи, у тому числі мікроелементи, із зовнішнього середовища (ґрунт, вода, атмосфера).

— Окислювально-відновна функція – виражається у хімічних перетворення речовин у процесі життєдіяльності організмів У ґрунті, водному та повітряному середовищах утворюються різноманітні нові речовини як результат окислювально-відновних реакцій.

— Біохімічна функція – синтез і розщеплення органічних сполук (білків, ліпідів, вуглеводів, нуклеїнових кислот), яких у природі до появи живого не існувало.

— Деструкційна функція – розклад редуцентами органічних решток і косної речовини, руйнування гірських порід унаслідок життєдіяльності організмів.

— Середовищеутворювальна – зміна умов існування організмів завдяки діяльності живого.

 

 

 




Переглядів: 153
30.05.2021 -

Категорія: Реферати

Коментарії до Біосфера та ноосфера:

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера