Учені вважають, що люди на землі розмов­ляють більш ніж двома тисячами мов. У тварин мов набагато більше. Мов у тварин стільки ж, скільки видів тварин на землі — майже в кож­ного виду своя азбука, свій спосіб спілкування.

    Ось, наприклад, ти знаєш, що в кожного птаха своя пісня (навіть коли вона запозичена в іншого птаха). Але ж є птахи, які не вміють співати. Мало того, вони взагалі не мають голо­су. І все-таки вони розмовляють. Вони знаходять перші-ліпші засоби, щоб поговорити.

     Згадаймо лелеку. Усе гарне — й оперення, і зріст. А от голосу майже немає. Що ж робити? Треба ж вітати подругу як слід, коли вона прилі­тає на гніздо, або пристрахати нахабу, який підійде надто близько до гнізда. І ось лелека ляскає  дзьобом: іноді голосно, іноді тихіше, іноді часто, іноді рідко.

     Деякі птахи, завдяки спеціальним вирізам на крилах, під час польоту видають особливий свист.

     Це розпізнавальний знак: «Ми летимо!» І ро­дичі його розуміють.

     Бекас заявляє про себе за допомогою опере­ння. Коли бекас із висоти раптом різко кидаєть­ся вниз із швидкістю 9—10 метрів на секунду, особливі пера його хвоста починають дрижати й видавати досить голосний «мекаючий» звук.

    Деякі птахи, хоч і мають голос, іноді теж розмовляють за допомогою різних пристосу­вань, інструментів. Наприклад, дятли. Вони нерідко, вибравши сухий сук, починають часто і сильно бити по ньому дзьобом. Але ж не для того, щоб видобувати комах, а для того, щоб повідомити родичів про себе. А щоб не «під­слухували» ті, кому не треба, кожен вид бара­банить по-своєму.

     До речі, барабанний дріб — досить пошире­ний звуковий сигнал у багатьох тварин.

     Деякі жучки, що живуть у деревині, пода­ють про себе звістку, часто вдаряючись головою об стінку свого ходу. Дуже вже хочеться сказати про себе!

    Довгий час для людей лишалося загадкою, як терміти подають сигнал небезпеки один одному на досить великі відстані. І ось недавно ця загадка була розгадана. Виявляється, терміти-сторожі, помітивши небезпеку, починають барабанити го­ловою об стінки ходів гнізда. Стук цей чують усі інші й готуються до бою.

    Щоб перевірити здогад, учені виклали стінки ходів звуковбирним матеріалом. І коли терміти-сторожі почали бити на сполох, сигнал не був почутий тими, що були в гнізді. Вороги проникли в гніздо й застали термітів зненацька.

     Барабанним дробом — ударами ніг та хвоста по землі — розмовляють зовсім німі тварини — кенгуру.

     Мова барабанів не така й погана, якщо нею користуються і зайці, і кролики, що володіють і іншими мовами.