Серед птахів, які гніздяться в дуплах, най­цікавіше виводять пташенят птахи-носороги.

     Свою назву ці птахи отримали завдяки величезним довгим дзьобам, що різко заломлені вниз і мають вирости різної форми. Ці химерні дзьоби міцні та легкі, вони не заважають птахам активно рухатися та літати. Для того щоб утримувати голову і великий дзьоб, у птахів-носорогів дуже міцні м'язи шиї. Голова щодо розмірів тіла малень­ка, хвіст і шия — довгі, крила досить довгі, могутні, широкі й сильно заокруглені, ноги дуже короткі.

    Живуть птахи-носороги на півдні Азії та Африки.

    Носороги — галасливі птахи. Вони весь час голосно скри­кують, квокчуть і навіть літають, шумно лопочучи крилами.

    Є кілька видів птахів-носорогів. Найбільший із них — вели­кий птах-носоріг завбільшки з індичку, — до півтора метра у довжину, а червонодзьобий то́ко завдовжки 50 сантиметрів.

    Гнізда птахи-носороги влаштовують у дуплах дерев. Знай­шовши відповідне дупло, птах показує його подрузі. Якщо господині житло сподобалося, вона залазить у дупло, а са­мець починає її замуровувати. Подруга активно допомагає.

     Птахи використовують глину, м'якуш плодів, шматочки деревини, змочуючи все слиною. Робота триває від трьох до семи днів, доки не залишиться невеликий отвір.

     Через цей отвір птах-носоріг годує свою «дружину», а згодом і пташенят, які з'являються на світ у дуплі. Пташенят у цих птахів буває від двох до п'яти.

     Турботливий татусь-носоріг приносить їжу 30—40 разів на добу протягом двох місяців (у деяких видів носорогів — до 170 днів).

      Птахи-носороги живляться пло­дами, насінням рослин, а також ящірками та комашнею.

     Якщо раптом птах гине, то опіку над замурованою самицею та пта­шенятами беруть інші носороги.

     Гніздо утримується в чистоті. Крізь отвір у дуплі самиця вики­дає забруднену підстилку та різні відходи. Коли нарешті пташенята підростуть та вберуться в пір'ячко, матуся могутнім дзьобом розбиває стінку і виходить із пташенятами на волю. Але батьки ще довго підгодовують молодь і живуть разом.

   У червонодзьобих токо самиця виходить із гнізда раніше від пташенят. Коли матір залишає гніздо, малюки самі заму­ровуються, залишаючи маленький отвір. Через нього батьки удвох годують пташенят, доки вони не підростуть.

    Таке добровільне ув'язнення гарантує безпеку птахам. Адже у тропічних лісах у пташенят багато ворогів. На мале­чу полюють змії, мавпи та різні хижаки.