ПРО КОЗАЦЬКИЙ ЧУБ (науково-художнє оповідання)

   Чуприна — старовинна чоловіча зачіска у вигляді дов­гого пасма волосся на голеній голові (переважно в коза­ків).

   Не всім дозволялося носити чуприну. Вона була своє­рідною відзнакою лицарського стану. Чуприну (оселе­дець) просто так не можна було собі вистригти. Тільки після посвяти в козаки (після першого бою, першого мор­ського походу та складних іспитів) дозволялося воїнові голити голову, залишаючи чуприну. Чуприни забороня­лося носити джурам, селянам-втікачам, недосвідченим воякам, брехунам, боягузам, злодіям, ошуканцям. Поз­бавити чуприни козака вважалося найбільшою ганьбою. Про надзвичайно високий статус цієї зачіски в запорож­ців свідчить і спосіб носіння чуприни, закрученої саме за ліве вухо.

«Чуприну неодмінно носили за лівим вухом, як усі відзнаки і нагороди, — пояснював колишній запорожець Антін Головатий. — Шаблю, шпагу, ордени тощо носять зліва, то й чуприну, як знак завзятого і відважного коза­ка, слід також носити зліва».

     За легендою, козак не дарма відрощував собі оселедець (чуб) — саме за нього Господь все-таки витягне козака з пекельного полум'я.

    




Переглядів: 292
22.07.2022 -

Категорія: історія

Коментарії до ПРО КОЗАЦЬКИЙ ЧУБ (науково-художнє оповідання):

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера