27 вересня, на свято Здвиження, всі вужі, гадюки, жаби та жуки ховаються під землю у свої нори на всю зиму. Перелітні птахи з цього часу вже поки­дають рідну землю.

     З цього дня життя тварин у лісі завмирає, у свої права вступає осінь, а змії перебираються на зи­мівлю до лісів із полів. Вважалося, що змій скликає до себе святий Артемон, який закриває їхні нори на замок. До святого навіть звер­талися з проханням захистити від зміїного укусу.

    На Здвиження люди намагалися не ходити до лісу, бо начебто «о цій порі збираються в гурти вужі, гадюки та інше гаддя». На своїх збіговиськах вони радяться, як і де перезимувати. Легенда застерігає: якщо цього дня натрапити на таке кубло, то змії можуть покусати.

      Крім того, на Здвиження вужі виносять присуд тим плазунам, які порушили їхню обітницю — вку­сили людину. Таких кривдників благородні змії начебто виганяють зі свого товариства, і ті мусять самотою блукати лісами. Якщо якась людина після Здвиження зустріне блудника, а серед цих плазунів обов'язково має бути й «король із золотою коро­ною», їй може усміхнутися удача. Для цього треба перед вужем розіслати на землі фартух чи шматок тканини.      Переповзаючи через нього, король зали­шає золотий талісман¹.

      Власне після Здвиження плазуни лаштуються на зимову сплячку. Отже, зустріти в лісі вужа, якого в народі особливо шанували, практично неможливо. Очевидно, щоб не заважати лісовим мешканцям спокійно влаштувати перезимок, і створено таку застережливу легенду.

^{1. Талісман – предмет, що має чудодійну силу.}