Жило собі пінгвіня Джо. Жило воно з мамою в Антарктиці¹.

   Якось воно сиділо на айсберзі². Раптом айсберг розколовся, і Джо поплив на крижині в море.

Крижина пливла на північ і при­пливла до Карибського моря. А в Ка­рибському морі жила черепашка Джейн.

    Джейн дуже любила плавати, й одного разу, плаваючи в морі, вона подивилася вгору й побачила... власне, вона навіть не відразу зрозуміла, що вона таке побачила.

     «Що б це могло бути? — подумала вона. — Схоже на молодого пінгвіна, якщо дивитися на нього знизу вгору крізь крижину. Так, я майже певна, що це так!»

     Черепашка виринула на поверхню і, справді, побачила на крижині пінгвінятко.

      Джейн і Джо швидко потоваришували. Вони разом гра­лися, ловили рибу і плавали серед скель.

    А потім Джейн запитала Джо:

— Хочеш дізнатися, як готується черепаховий суп?

— Так, із задоволенням! — відповів Джо.

— Треба обрати ясний жаркий день, коли сонце пече щосили, — сказала Джейн. — Поставити на берег велику консервну бляшанку і налити в неї — майже до країв! — три чверті прісної води й одну чверть морської. А потім попросити черепаху, щоб вона прийняла в цій бляшанці приємну теплу ванну.

     Сонце припікатиме все сильніше й сильніше, вода в бляшанці става­тиме все гарячішою й гарячішою, і черепасі теж буде все гарячіше. Коли їй стане зовсім нестерпно, вона вилізе, щоб поплавати в прохолод­ному морі, а в бляшанку залізе інша черепаха.

      Коли ж і їй стане занадто гаряче, вона теж вилізе і пірне в море. Для гарного черепахового супу потрібно принаймні п'ять черепах! А коли суп буде готовий, прийде людина і розіллє черепаховий суп з великої бляшанки у багато-багато маленьких, потім щільно їх закриє і наклеїть на бляшанки етикетки. А тепер ходімо, я тобі все покажу, — закінчила вона.

     Вони попливли до берега і побачили там дві великі консервні бляшанки і десять черепах, які готували по черзі черепаховий суп.

— Як цікаво! — сказав Джо. — Шкода, що мені пора вже додому, а то мама буде хвилюватися.

— Що вдієш, — зітхнула Джейн.

    Тільки ж тобі дове­деться дуже довго плисти, щоб потрапити додому. Треба щось придумати.   Ось що! Краще ми посадимо тебе в консервну бляшанку і відправимо поштою.

     Джо заліз до консервної бляшанки, а Джейн закрила її кришкою, закреслила на етикетці слово «Черепаховий» і замість нього написала «Пінгвіновий!».

     Потім наклеїла на бляшанку марки і здала її на пошту. Наступного дня до айсберга, де жила місіс³ Пінгвін, постукав листоноша і вручив їй консервну бляшанку.

— Дякую, — сказала місіс Пінгвін, поставила бляшанку на крижину і продовжила займатися прибиранням.

    Закінчивши змітати пил, вона повернулася до консервної бляшанки.

— Суп, — прочитала вона на етикетці. — Як мило! Суп... Що? Пінгвіновий! О, швидше, швидше, допоможіть!

     Вона дістала консервний ніж, відкрила бляшанку, і звідти вискочив Джо.

_{1. Антарктика — південна полярна область Землі.}

_{2. Айсберг — плавуча льодова гора.}

_{3. Місіс — заміжня жінка.}