Я ДРУЗІВ НЕ ПРОДАЮ (Нана Деменкова) оповідання
Жила собі одна дівчинка і мріяла вона назбирати більше за всіх папірців для крамниці, щоб усе-пре-все купити: і ляльку, і стрічку, і візочок для ляльки. Та найбільше за все вона хотіла купити собі друга, бо друзів у неї не було. Мала вона живого кролика, і дуже їй хотілося його продати.
Сидить дівчинка й чекає — коли ж із нею хто-небудь у «крамницю» пограється. А ніхто не приходить. І раптом бачить вона: йде хлопчик, а в руках у нього кролик — такий самий, як у неї. «Мабуть, теж продає, — подумала дівчинка. — От із ним я й пограюся». Підходить вона до хлопчика й питає:
— Скільки коштує твій кролик?
— Це мій друг, — відповідає хлопчик, — я друзів не продаю.
Подумала дівчинка й каже:
— Тоді, може, ти мого кролика купиш?
— Ні. У мене дві морквинки є, давай я тобі подарую, і ми разом будемо кроликів годувати, — усміхнувшись, відповів хлопчик.
Погодували вони кроликів і подружились. І кролики теж подружилися. Зрозуміла дівчинка, що дружити цікавіше, ніж папірці збирати. А в «крамницю» відтоді вже ніхто не грається.
План.
1. Мрія купити друга.
2. Хлопчик з кроликом.
3. Друга не продаю.
4. Купиш мого?
5. Краще будемо годувати кроликів.
6. Діти подружилися.
Категорія: казка літературна