Поезія (Оксана Радушинська)

Застелено стіл скатертиною,

І ми усією родиною

Зібралися зірку чекати,

«Христос народився» казати.

 

Дванадцять ми страв покуштуємо,

Вертепників всіх почастуємо

І з миром свічки запалімо.

Христос народився! Славімо!

 

Приходять царі із волхвами,

Дзвенить коляда між хатами.

Весь радістю світ освітився —

У яслах Христос народився!

 

***

 

Хрест із льоду серед річки,

І щебечуть щось синички.

Водохреща морозцем

Йде з легеньким вітерцем.

 

Повні глечики водички,

Умиваються синички.

І ми вмиймося водою

Йорданською, живою!

 

До наступної зими

Збережем цю воду ми.

Гей, хто зможе не вагатись

В ополонці покупатись?

 

***

Зустрілись Літо із Зимою:

— Давно не бачились з тобою.

— Авжеж. З минулого ще року.

Зима розлючена. І боком

В воротах стала:

— Не пущу!

Я ще вітрами посвищу!

Я ще морозом поскрегочу!

Йди геть! Тебе ніхто не хоче!

 

— Неправда! — мовило їй Літо. —

Мене дорослі ждуть і діти,

Земля й дерева — всі чекають,

Птахи із вирію рушають.

Ти ледарюєш, Зимо біла,

Усе з комори1 геть поїла.

Тому іди у бори2 сині,

А я лишаюся віднині!

 

Зима із Літом сперечались,

Бо у воротах пострічались.

Дідусь завбачував погоду,

А півень пив відлиги3 воду.

1. Комора — приміщення в житловому будинку, де зберіга­ють продукти харчування.

2. Бір — сосновий ліс; також мішаний ліс, у якому більшість дерев — сосни.

3. Відлига — часткове розтавання снігу, льоду.

 

МАСЛЯНА

Млинці й варенички смачні

В сметані розкошують.

Прийшли вже Масляної дні —

Від пуза всі куштують.

 

Млинців й вареничків сповна

Їж за обидві щоки:

«Яка ж ти, Масляна, мала!...» —

Зітхають лежебоки.

 

ЗУСТРІЧ ВЕСНИ

Напечемо «жайворонків» зранку

І співати будемо веснянку.

Тепле сонце будем зустрічати,

Весну красну будем величати.

 

Ой до гаю-гаю та й на віти

Ви, птахи, із вирію летіте!

А ми вийдем радо вас вітати

І весну до двору закликати.

 

***

На весняному осонні

Очі у вербиці сонні

Кліпають і мружаться.

Вербний тиждень уже з нами,

І з вербовими гілками

Дітлахи подружаться.

 

Нам галузочки вербові

Принесуть добро у домі.

Всяк про те хай знає,

«Не я б'ю — верба б'є

І здоров'я всім дає!» —

Кожен примовляє.

 

ВЕЛИКДЕНЬ

Великодні дзвони там і тут.

Весь радіє християнський люд.

Крашанки, ковбаски

І рум'яні паски —

В кошиках із храму всі несуть.

Радість від землі і до небес,

Смуток весь у день святковий щез.

І малі й дорослі — Усі ходять в гості,

Бо Христос Воістину Воскрес!

 

ПИСАНКА

Малювали писанку пузату —

Великодня дух заходив в хату.

Візерунки воском прокладали

І молитву пошепки читали.

Малювали писанку красиво,

Щоб жила родинонька щасливо,

Щоби нарік писанки писати,

На Великдень людям дарувати.

 

НА СВЯТА ЗЕЛЕНІ

Зелено в нас, зелено

На Свята Зелені.

Всю долівку встелено,

Зелень — аж до стелі.

Ми на Трійцю літечко

В хату закликали.

Ми на Трійцю свічечку

Гіллячком прибрали.

А кирпаті дощики

Бігають веселі,

Рвуть суниці в кошики

На Свята Зелені.

 




Переглядів: 1
24.03.2026 -

Категорія: поезія

Коментарії до Поезія (Оксана Радушинська):

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера