Другий місяць зветься Лютий,

А лютує він тому,

Що на світі довго бути

Не доводиться йому.

Хоче Лютий, щоб на світі

Панувала вік зима.

Та поволі сонце гріти

Починає крадькома.

Довші дні, коротші ночі.

Гульк — уже й струмок тече!

Лютий враз як зарегоче,

Знов морозом припече.

Та як здійме враз хуртечу,

Як засипле снігом дах!

Люди добре топлять печі,

Щоб не змерзнути в хатах.

Та здаля вже крок по кроку

Йде весна, веселий час.

І, розгніваний, до строку

Лютий геть тіка від нас.