• Стрижень вашого олівця виготовляють з графіту, змішаного з глиною. Графіт — це «близький родич» кам'яного вугілля й алмазу — найтвердішого матеріалу в світі. Спочатку графітний порошок і глину розмішують у блендері з водою. Потім пресують і випалюють у печі.

• Оправа олівця зазвичай дерев'яна. Вона може бути соснова, липова, вільшана, кедрова. Головні вимоги: має бути лег­ка, м'яка, міцна.

• Все починається з маленьких дощечок однакового розміру. Довжина дощечок трохи більша за довжину олівця. Машина нарізає в дощечках канавки, щоб олівці могли утриму­вати графітне ядро. У кожну канавку наливають клей, а потім кладуть графіт До нижньої частини притискають верхню — також з канавкою. Утворюється дерев'яний «бутерброд» з графітною начинкою.

М — м'який (англ. В) Т — твердий (англ. Н) ТМ — твердо-м'який (НВ)

Тільки-но клей висохне, «бутер­броди» обрізують з обох боків. Тепер їх довжина така сама, як у готового олівця. Потім різальні ножиці формують олівці. Олівцям надається потрібна форма: шестикутна, кругла або три­кутна. Ще одна машина розрізає дощечку на палички. Це вже гото­вий олівець, але не дуже гарний: нефарбований, шорсткий. Зрештою спеціальні машини зроб­лять його гладким і вкриють блискучим кольоровим лаком або фарбою — обов'язково в кілька шарів. Деякі олівці гострять, при­кріплюють гумку. Остання машина наносить назву виробника, малюнок, позначення твердості. Тепер олівець готовий: народився, отримав ім'я і може вирушати з фа­брики до магазину, а потім — до вас додому.