Були собі дід та баба і дожились уже до того, що й хліба нема. Дід і просить:

— Бабусю! Спекла б ти колобок!

— Та з чого ж я спечу, коли й борошна нема?

— От, бабусю, піди до хижки¹ та назмітай у засіку² борошенця, то й буде на колобок.

    Послухалася баба, пішла до хижки, назмітала в засіку борошенця, витопила в печі, замісила тісто, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб охолонув.

    Колобок лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна скік на призьбу³, а з призьби та на землю в двір, а з дво­ру — та за ворота побіг-покотився дорогою.

    Біжить та й біжить доро­гою, коли це назустріч йому зайчик.

— Колобочку, колобочку, я тебе з’їм.

А він каже:

— Не яж мене, зайчику-побігайчику, я тобі пісеньку заспіваю.

Ану заспівай!

— Я по засіку метений,

    я на яйцях спечений,

    я від баби втік,

    я від діда втік,

    то й від тебе втечу!

    Та й побіг знову. Біжить та й біжить дорогою... Перестріває його вовк.

— Колобочку, колобочку, я тебе з'їм!

— Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньку заспіваю.

— Ану заспівай!

— Я по засіку метений,

    я на яйцях спечений,

    я від баби втік,

    я від діда втік,

    то й від тебе втечу!    

     Та й побіг. Знову біжить та й біжить дорогою...

     Перестріває його вед­мідь.

— Колобочку, колобоч­ку, я тебе з'їм!

— Не ж мене, ведмедику-братику. Я тобі пісеньку заспіваю.

— Ану заспівай!

— Я по засіку метений,

    я на яйцях спечений,

    я від баби втік,

    я від діда втік,

    то й від тебе втечу!

     Та й побіг. Біжить та й біжить дорогою... Стрічається з лисичкою.

— Колобочку, колобочку, я тебе з'їм! Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньку заспіваю.

— Ану заспівай!

— Я по засіку метений,

    я на яйцях спечений,

    я від баби втік,

    я від діда втік,

    то й від тебе втечу!

    Ну й пісня ж гарна! — каже лисичка. От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сіідай до мене на язик, щоб було краще чути...

     Скочив колобок на кінчик язика лисички, а вона — гам! — тільки його й бачили.

^{1. Хижка — комора.}

^{2. Призьба — невисокий земляний насип вздовж стін хати знадвору.}

^{3. Засік — великий ящик для зсипання зерна й борошна.}