ПРО КОЗАКА ЩЕРБІЯ народна легенд

    То було ще за давніх часів. Татарські орди часто нападали на Буковину1. Налітали бузувіри2, спустошували міста і села, грабували все, що надбали люди.

     Якось прийшов хан з ордою до стін Путивля3, що був тоді невеликим селищем. Лише один полк козаків на чолі з пол­ковником Щербієм обороняв Путивль. Нечисленне військо, але небувалої сили духу були козаки!

    Була тоді осінь. Приморозило, захурделило. Люди кидали свої домівки, тікали в ліси та гори. Лише Щербій відважився виступити проти ханської орди. Сумно й заклично задзвонили в церквах, посходився весь народ, дужі та немічні.

    Коли зійшло сонце, на буковинців кинулися татари. Земля застогнала, наче від нестерпного болю.

     Безстрашно стали козаки до бою, тверді, мов кремінь. За­бряжчали шаблі. Ринули у бій татари і здивувались, якою грізною силою постав полк славного козака Щербія.

     Довго тривав бій, аж до ночі. Сила-силенна ворогів йшла на козаків. Знемагали в боях буковинці. Чимало славних побратимів полягло у кривавій битві. Відступили козаки, та встелили дорогу ворожими трупами. Відійшли на скелі понад Черемошем4. Вийшов тоді наперед Щербій і сказав:

— Смерть неминуча нам, брати! Нехай вона не лякає нас, бо неволя страшніша від смерті. Хоробро ми боронили свій рідний край. Уміймо ж умерти за його честь і славу. Внизу наш рідний Черемош. Нехай він нас прийме на вічний спочи­нок. За мною йдіть, хто край свій любить!

     З такими словами кинув Щербій зброю в холодні хвилі Черемоша, зняв шапку, гордо й сміливо кинувся в бистрину. Без вагання ринули за ватажком вірні його побратими.

     Вражені татари довго дивились у хвилі, де зникли хоробрі козаки. Потім подалися руйнувати селище. Усюди, куди ки­неш оком, палали вогнища.

     Наступного ранку побачили загарбники, що на скелі, з якої кинулися козаки у воду, велично здійнялася кам'яна голова сміливого ватажка буковинців. Татари жахнулися, згорнули намети і рушили геть від Черемошевих скель.

    Згодом, коли змучені жителі повернулися в зруйноване селище, вони вдячно згадували полк козака Щербія. Люди передавали з уст в уста історію про хоробрих оборонців Путив­ля і пронесли її крізь покоління до наших днів.

 

1. Буковина — історична назва частини української території.

2. Бузувіри — злі, жорстокі люди, мучителі, гнобителі.

3. Путивль (зараз Путила) — селище міського типу на Буковині.

4. Черемош — гірська карпатська річка.

 




Переглядів: 690
31.01.2023 -

Категорія: казка народна

Коментарії до ПРО КОЗАКА ЩЕРБІЯ народна легенд:

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера