ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА

Букварі і читанки,

Парти в два ряди.

Наша перша вчителька

В серці назавжди.

Споришева стежечка,

Стежечка-мережечка,

Що водила нас

Ще у перший клас.

Сонце світлі зайчики

Сипле у шибки.

Кришать крейду пальчики

Пишуть палички.

Добре нам читається —

Вчителька всміхається.

А як хтось не зна —

Хмуриться вона.

Скільки розгадали ми

З нею загадок!

Скільки прочитали ми

Віршів і казок!

Стороною рідною

Дниною погідною

Йшли через покіс

У багряний ліс.

Наша перша вчителька

Інших науча.

Букварі і читанки

їм вона вруча.

Споришева стежечка,

Стежечка-мережечка,

Інших перший раз

Повела у клас.

КВІТЕНЬ

Щедрим сонцем обігріта

Між гаїв лягає путь.

Йдуть удвох весна і квітень

І співаночки ведуть.

І такі в пісень слова —

Все довкола ожива.

І така в співців хода —

Квітне далеч молода.

Як торкне весна гілки —

Цвітом вибухнуть бруньки;

Квітень ступить між дубками —

Ряст вкривається квітками.

Як махне весна рукою —

Злинуть птахи над рікою.

Квітень вклониться землі —

Полетять на цвіт джмелі.

День дзвенить, мов на цимбали¹

Хтось веселий витина...

— Добре ж ми попрацювали! —

Усміхається весна.

_{1. Цимбали — струнний музичний інструмент.}

ВЕСЕЛЕ МІСТО АЛФАВІТ

Веселе місто Алфавіт.

Йому сьогодні наш привіт.

До нього нам лягає путь,

у ньому літери живуть.

Живуть там літери в словах,

а кожне слово — звір чи птах,

травиця чи барвистий цвіт.

Отож в похід за мною вслід! 

ВІТРИСЬКО

— Чом, вітриську, розходився, хазяйнуєш у саду?

— Це я в листі заблудився і дороги не знайду.

— А навіщо трусиш сливи у некошену траву?

— Бо удався нелінивим, без роботи не живу!

— Ой вітриську, робиш шкоду! Угамуйся хоч на мить!

— Краще геть піду з городу, в чистім полі буду жить! —

Звісив з тину босі ноги, свиснув — листя полягло.

І за мить вподовж дороги покурівся¹ за село.

_{1. Покурівся — пішов, здіймаючи куряву на дорозі.}

НА ГАЛЯВИНІ

На галяві озерце —

кришталеве люстерце.

Туди гриби заглядають,

капелюхи приміряють.

Приміряли, милувались,

раптом шурх — і поховались.

Сироїжки — під листочки,  

опеньочки — під пеньочки.

А опецьок¹-боровик

забарився² та у крик:

— Сосоночки-красуні,

ялиночки манюні,

куди хочте сховайте,

тільки в кошик не дайте!

_{1. Опецьок — товстий, незграбний.}

_{2. Забаритися — не встигнути, загаятися.}