Поезія (Володимир Лучук)

МОВА

Мова кожного народу

неповторна і — своя;

в ній гримлять громи в негоду,

в тиші — трелі солов'я.

 

На своїй природній мові

і потоки гомонять:

зелен-клени у діброві

по-кленовому шумлять.

 

Солов'їну, барвінкову,

колосисту — на віки —

українську рідну мову

в дар мені дали батьки.

 

Берегти її, плекати

буду всюди й повсякчас, —

бо ж єдина — так, як мати —

мова в кожного із нас!

 

ХТО ЩО ПИШЕ

Пише хвостиком лисиця 

слід по росяній траві.

Пише дятел, гарна птиця, 

дивні знаки на корі.

 

Щось таємне пишуть риби 

плавниками у ставку. 

Зайчик сонячний на шибі 

пише казку золоту.

 

Пише в хмарі блискавиця, 

пише трактор на лану, 

що уродиться пшениця, 

дощ напоїть ярину.

 

Зелен клен химерні тіні 

пише в парку на стежках. 

Віражі свої в промінні 

пише голуб, мирний птах.

 

В небесах під час навчання 

вправи пишуть літаки... 

Діти, сповнені старання, 

також пишуть залюбки.

 

Ми, шкільна сім’я єдина, 

пишемо за складом склад: 

ма-ма, сонце, Батьківщина, 

рідна моя Ураїна!

 

*** 

Сходи свій край,

красу пізнай

велику і чудову —

річок блакитний хвилеграй,

лісів пташину мову!

 

ПОСАДЖУ Я КВІТИ

Мамо, мамо, дай лопатку,

я піду копати грядку...

Рожі, мальви і дзвіночки

посаджу я в три рядочки.

 

Буде їх роса поїти,

буде щедро сонце гріти...

Як до школи вперше йтиму —

ось такий букет нестиму!

 




Переглядів: 374
3.09.2021 -

Категорія: поезія

Коментарії до Поезія (Володимир Лучук):

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера