Поезія (Наталя Забіла)

ЖОВТЕНЬ

Подивись: на видноколі

Мов змінилися ліси.

Хто це їх у жовтий колір

Так барвисто покрасив?

 

Ось край річки жовті клени

І берези золоті.

Ялинки лише зелені

Залишились в самоті.

 

І пишаються дерева

Золотим своїм вбранням:

— Це якийсь маляр, напевно,

Догодити хоче нам.

 

А маляр цей — місяць жовтень —

У відерцях чарівних

Жовту фарбу розмішає

І розбризкає по них.

 

НАМ ТРЕБА ВЧИТИСЬ!

...В країні нашій стільки справ,

і кожна з них цікава,

що я ще й досі не добрав —

яка ж найкраща справа?

 

Літак між хмарами водить?

У шахті працювати?

Ліси ростить, сади садить,

будинки будувати?

 

Чи поклади нові знайти

руди, вугілля, нафти?

Чи в інші зоряні світи

злетіти космонавтом?..

 

А ще привабливіш було б

стать лікарем великим

і від усіх-усіх хвороб

знайти цілющі ліки,

 

щоб всі, здорові та міцні,

жили б хоч років з двісті!..

Про все, що мріється мені,

несила й розповісти.

 

Просторі стеляться путі,

навкруг широкий обрій.

Мені відкрито все в житті —

аби учився добре! —

 

І я учитимусь як слід

і буду вірним сином

милішої за цілий світ

моєї Батьківщини!

     

 




Переглядів: 43
2.09.2021 -

Категорія: поезія

Коментарії до Поезія (Наталя Забіла):

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера