ДОЩ

Благодатний, довгожданий,

Дивним сяйвом осіянний,

Золотий вечірній гість

Впав бадьоро, свіжо, дзвінко

На закурені будинки

Зголоднілих передмість.

Відкривай гарячі груди,

Мати-земле! Дощ остудить,

Оживить і запліднить,—

І пшеницею, й ячменем,

Буйним повівом зеленим

Білі села звеселить. 

***

ОСІНЬ-МАЛЯР ІЗ ПАЛІТРОЮ ПИШНОЮ...

Осінь-маляр із палітрою пишною 

тихо в небі кружляє, 

осипає красою розкішною.

Там розсипа вона роси сріблисті,

Там тумани розливає,

Ліс одягає у шати барвисті.

Ліс обливає кольорами дивними,

Ніжно сміється до вітру,

Грає цілунками з ним переливними.

Фарби рожеві, злотисті, червоні, 

Срібно-блакитне повітря... 

Ніжні осінні пісні тиходзвонні!

*** 

ЛЮБИ ПРИРОДУ НЕ ЯК СИМВОЛ...

Люби природу не як символ 

Душі своєї,

Люби природу не для себе, 

Люби для неї.

Вона — не тільки тема вірша 

Або картини, — 

В ній є висоти незміримі 

Й святі глибини.

У неї є душа могуча, 

Порив є в неї, 

Що більший над усі пориви 

Душі твоєї.

Вона — це мати. 

Будь же сином, 

А не естетом,

І станеш ти не папіряним, — 

Живим поетом!