ЧИМ ВЕДМЕДЮ ПОСОБИТИ?

У діброві при долині,

Де біжить-дзвенить струмок,

Посадив ведмідь малину

І для себе, й для діток.

 

Взяв ведмідь відро із хати

Та й чалапає в струмок:

Взявсь малину поливати

І для себе, й для діток.

 

А вода біжить з відерця,

Витікає прямо вмить.

Ухопивсь ведмідь за серце —

І не знає, що робить.

 

Підкажіть скоріше, діти,

Чим ведмедю пособити?

 

ГРИБ ДІТКАМ КУПИВ ШАПКИ

Гриб діткам купив шапки.

Повдягалися грибки

І стають аж на носочки,

Щоб їх бачили в лісочку.

 

Гриб говорить їм: — Дітки,

Не спинайтесь на носки,

Не показуйте шапки:

Ходить баба за дубами —

Попадете в борщ грибами.

 

ДЯТЕЛ

По рецепту на базарі

Дятел вибрав окуляри,

Натягнув собі на ніс,

Полетів трудитись в ліс.

 

У осінню хмуру пору

Хитрий жук зашивсь під кору.

Дятел глянув, сів на сук,

Носом тук — і згинув жук.

 

От які-то окуляри

Вибрав дятел на базарі!

 

ЯК ЖУРАВЕЛЬ ЗБИРАВ ЩАВЕЛЬ

На болоті журавель

Цілий день збирав щавель.

Назбирав собі на борщ,

Та якраз вперіщив дощ,

І щавель знесла водиця,—

Без борщу лишилась птиця.

З того часу журавель

Сировим жує щавель.

 

ЖУРАВЛИК І РУКАВИЦІ

До журавлика під стіг

Баранець з села прибіг.

Він приніс в своїй торбині

Для журавлика хлібину,

Трохи ярої пшениці

І червоні рукавиці.

 

Та не знає птиця,

Нащо птиці рукавиці:

Чи на ноги їх надіти,

Чи на крила почепити,

Чи принести у хатину,

Де живе мала дитина?

 

ЗАЄЦЬ І РАК

Вранці заєць біля дуба

Одягнувся в білу шубу,

Одягнувся, оглянувся,

В довгі вуса посміхнувся:

— Гарна шуба, шуба гожа,

І на полюс з нею можна,

Тільки жаль — чобіт нема,

А надворі вже зима...—

 

Обізвався дятел з клена:

— Є знайомий рак у мене,

По твоєму він заказу

Зшиє чоботи відразу.—

Не ловив наш заєць гав,

А побіг мерщій на став.

 

Всівся заєць на колоду

Та й гукає прямо в воду:

— Вилізь, раче, із води,—

Вируч зайця із біди,—

Зший новенькі чобітки,

Щоб дзвеніли підківки,

Щоб і шпори дзеленчали,

Злого лиса відганяли.—

 

Із води вилазить рак

Та й говорить зайцю так:

— Раки взимку спочивають

І замовлень не приймають.

От згадав би влітку нас,

Зшили б чоботи ураз

Чи із хрому, чи юхтові,—

Бігай, зайче, у обнові,

Бережи своє здоров'я.

 

Заєць тихо у одвіт:

— Влітку тепло й без чобіт,

Влітку завжди забуваю,

Що прийде зима до гаю.

— Думать треба,— каже рак,

А тепер ходи вже так.

До побачення, привіт...

Заєць досі без чобіт.

 

БОРСУК

Біля гатки, коло хатки

Засадив борсук дві грядки

І світанням на зорі

Завалився спать в норі.

 

Спав борсук два дні й дві ночі,

Аж запухли в нього очі,

Потім встав, ум'яв пиріг,

Позіхнув і... знову ліг.

 

Коло гатки, де дві грядки,

Бачить заєць непорядки:

Не полив посів борсук,

Заєць в нору — тук-тук-тук!

 

Уставай скоріш, земляче,

Без води посів твій плаче!

Зараз, взую чобітки —

За відро — і до ріки!..

 

Встав борсук, розправив плечі

І — не в двері, а до печі:

З'їв картоплю, з'їв кисіль,

Позіхнув — і у постіль...

 

Кажуть, горе тим грядкам,

Що попали борсукам!

 

ТРУДЯГА

Як надворі потепліло,

Заєць шубу скинув білу,

Одягнувсь у свиту сіру,

Взяв лопату, взяв сокиру,

Взяв з розсадою торбину

Та й подався на долину

Й коло лісу, коло саду

Заходивсь садить розсаду.

 

Посадив наш заєць густо

Не що-небудь, а капусту,

Трохи перцю й огірки.

 

А тепер коло ріки

Струже клепку на діжки

І складає так, як знає,

Діжечку до діжечки

На капусту й сироїжечки,

Бочечку до бочечки

На грибочки й огірочки,

Щоб зайчиха і зайчата

Мали взимку що жувати

Та сусідів в гості звати.

 

ГРЯДОЧКА СЕСТРИЧКИ

У сестрички є грядочка,

невеличка, наче кладочка.

А на грядці — огірочки

і кавун в рябій сорочці,

сім головок маку,

трохи пастернаку.

Був на грядці і горох,

та його ми з'їли вдвох.

 

***

Посадить надумав заєць

Моркву і капусту,

Щоб не густо, щоб не пусто

Виросла капуста.

 

З грядки заєць викидав

Камні і коріння,

Бо коріння і каміння

Виглушать насіння.        

 

Заєць спати захотів,

Сам постелю настелив.

Сам зробив собі подушку,

Підмостив її під вушко.

 

Та у зайця довге вушко —

Все звисає із подушки.

 

ГУСАК

Наш гусак піднявсь на кладку,

став, як завше, на зарядку.

Повернувся вліво, вправо,

чітко робить вільні вправи.

От зробив гусак зарядку

та й у річку — бух із кладки! —

Миє крила, чистить лапки.

Каже качур: «Так-так-так,

фізкультурник наш гусак!»

 

ДРУЗЯКИ

Кіт з Рябком були друзяки.

Котик нишком¹ у собаки

брав щоразу м'ясо, сало,

бо Котові завжди мало.

 

А Рябко зітхав у тузі:

«Хай бере, на те ми друзі».

Діти, ви скажіть мені:

Кіт був друг Рябкові?

_{1. Нишком – крадькома, щоб інші не бачили.}