В українській мові 32 приголосних звуки (согласные). Вони вимовляються набагато тихіше, ніж го­лосні, бо в них голосу мало, більше шуму.

Приголосні звуки дуже різні! Одні свистять: с-с-с, з-з-з, інші шиплять — ш-ш-ш, дзижчать — дз-з-з. Одні звуки утворюються за допомогою губ: [б], [п], [в], [м], [ф], творенню інших допомагає язик: [й], [л], [л'], [н], [н'], [т], [т'], [д], [д'], є такі звуки, місцем творення яких є зуби: [з], [з'], [с], [с'], а деякі утворюються в горлі: [г], [ґ].

Звук, позначений буквою в, після голосних, на відміну від російської мови, не оглушується. На місці букв дз треба вимовляти один звук [дз].

В українській мові 10 м’яких звуків: [д'], [т'], [з'], [дз'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [р'], [й]. 

У кінці слів вимовляється м'який звук [ц'], ця м'якість звука [ц'] у кінці слів позначається м'яким знаком (ь): олівець, папірець, молодець, пра­порець, оселедець.

Порівняй: са[д] — ся[д']ь, [т]ума[н] — [т']юле[н']ь, [д]иво —[д']іти, [л]ити — [л']іто, [ц]укор — [ц']юкнути, [л]ук — [л']юк, чор[н]е — си[н']є, [ц]ирк — [ц']іна.

Приголосний звук [й] полюбляє «ховатися» в інші букви, наприклад, у словах яструб, юнга, заєць, їжак добре чути звук [й], але букви й не видно, бо звук [й] «сховався» в буквах я, ю, є, ї.

Звук [й] завжди м'який.

Твердих приголосних 22, їх більше, ніж м'яких: [б], [п], [в], [м], [ф], [д], [т], [з], [дз], [с], [ц], [л], [н], [р], [г], [ґ], [к], [х], [ж], [дж], [ч], [ш].

Тобто завжди твердими є приголо­сні, місцем творення яких є горло: [г], [ґ], [к], [х], та ті, які утворюються за допомогою губ: [б], [п], [в], [м], [ф], а також звуки, які при вимові ніби ши­плять: [ж], [дж], [ч], [ш]. Вони можуть пом'якшува­тися лише перед і.

В українській мові обидва звуки [ш] і [ч] вимовля­ються твердо.

Буква щ завжди позначає два звуки [шч].

Приголосні [г], [ґ], [к], [х], [ж], [ч], [ш] та [б], [п], [в], [м], [ф] в українській мові, на відміну від російської, тверді. Трохи пом'якшуються вони лише перед [і]. Порівняй: хитрий — тхір, гиря — гірка, кислий — кістка, жити — жінка, шити — шість, чисто — чітко, бити — білка, пити — пісня, вити — звістка, мити — місто, глибокий — глибокі, широкий — широкі, бик — бік, мить — мідь, сила — сіла, вив — вів, кит — кіт, чисто — чітко. Якщо навчитися правильно вимовляти такі приголосні — тоді не будеш допускати помилок під час уживання букв и, і.

Після букв б, п, в, м, ф, ж, ч, ш та р (у кінці слів) ніколи не пишеться м'який знак: голуб, степ, кров, вісім, граф, відріж, піч, туш, пекар.