Апостроф ставиться після букв б, п, в, м, ф та р перед я, ю, є, ї, які позначають звуки [йа], [йу], [йе],[йі]: сім'я, б'ють, п'ють, в'ють, в'є, Ареф'єв, солов'ї, бур'ян, п'ять, м'яч, пір'їна, бур'ян, в'юн, Дем'ян, пір'я, п'ятниця, в'яз, голуб'ятня, пір'ячко, б'є, п'є, узгір'я, подвір'я, подвір'я, м'ята, зв'яже, п'ять, напам'ять, хлоп'ята, м'язи, Дем'ян, Мар'ян, прив'яжемо, дерев'яні, в'язанка.

Апостроф вживається після б, п, в, м, ф та р, перед ї, я, ю, є, щоб показати, що букви я, ю, є позначають не м'якість приголосних, а два звуки.

В українській мові після префіксів, що закінчу­ються на приголосний, перед я, ю, є, ї на письмі ста­виться апостроф.

Апостроф і на письмі він має ось такий вигляд: '. Знак, напевно, дуже пишається собою, тому ніколи не стоїть в ряду букв, а трохи вище між ними.  

Зауважимо, що апостроф розділяє не звуки, а букви на письмі, бо стоїть між ними.

При переносі слів апостроф не відокремлюється від попередньої букви. Наприклад: бур'-ян або бу-р'ян.

Слово апостроф прийшло до нас із грець­кої мови, де означає повернутий убік і пов'язане зі словами кривий, зігнутий. Коли придивитися, він і справді зігнутий.