В українській мові, так само, як і в російській є слова, які називаються спорідненими (родственными), бо мають щось спільне в значенні. Найчастіше це спільне закладено в корені, який є спільною частиною споріднених слів, тому споріднені слова ще називають спільнокореневими.

Спільнокореневі слова:

• рід, рідня (їх об'єднує те, що всі вони стосуються роду);

• ліс, лісник, лісовий, пролі­сок (їх об'єднує те, що всі вони стосуються лісу);

• сніг, сніговий, сніговик (їх об'єднує те, що всі вони стосуються снігу);

• білий, біло, забіліло, біленький (їх об'єднує те, що всі вони стосуються білого кольору);

• хліб, хлібина, хлібний, хлібчик (їх об'єднує те, що всі вони стосуються хліба);

• будувати, будинок, будова, будівництво, прибудова (їх об'єднує те, що всі вони стосуються будівництва);

• земля, землянка, земельний, підземелля (їх об'єднує те, що всі вони стосуються землі).

Отже, визначаючи споріднені слова, слід звертати увагу на значення слова. Хоч споріднені слова також мають різне значення, але їх і об'єднує щось спільне.

Слова з однаковим коренем можуть не бути спільнокореневими:

• наприклад, слова сон і сонце, погода і погодитися не є спільнокореневими, хоч корінь у цих парах слів однако­вий, проте пари слів мають зовсім різне значення;

• також не є спільнокореневими слова учень, учні, учня, бо це одне і те саме слово, у якому змінили лише форму — закінчення.

ГУСИ Й ГУСЕНИЦЯ

Дорогою йшли гуси, гусак і гусенята. А на­зустріч їм повзла гусениця.

— Здоровенькі були, родичі, — привіталася гусениця.

— Які ми тобі родичі? Іди геть від нас, — розсердився гусак.