В українській мові так само, як і в російській, слова побудовані з частинок: кореня, префікса (при­ставки), суфікса й закінчення (окончания).

Префікси стоять на початку основи й надають словам нового значення. Префікс — це частина слова, яка пишеться зі словом разом.

Попросити пробачення — пробачатися.

Сказати «добрий день» — привітатися.

Сказати «до побачення» — попрощатися.

Лити воду на квіти — підливати.

Сказати «дякую» — подякувати.

Зняти з себе одяг — роздягнутися.

Зняти взуття — роззутися.

Префікс без- надає заперечного значення, у префіксі без- завжди пишеть­ся буква з:

безрадісний, безсніжний, безхмарний, беззвучний, безкрайній, безводний, безмежний, безцінний, безчесний.

У префіксі роз- завжди пи­шеться буква з: розрахунок, розбіг, розгадка, розмай, розвести.

Префікс с- пишемо лише перед к, п, т, ф, х (кафе «Птах»): спитати, спіймати, списати, стерти, створити, схопити, сходити, сховати, схилилися, сказати, склеїти, скотити, скинули, сформувати, сфальшивити

У всіх інших випадках (у більшості слів) ужи­вається префікс з-: зберегти, збудіть, збити, звити, згоріти, згорнувся, здати, зрізати, зробити, злетіти, зшити, зробити, змалювати, зсипати, зварити, збудувати, знести, змалювати

Після префіксів, що закінчу­ються на приголосний, перед я, ю, є, ї на письмі ста­виться апостроф: об'їзд, роз'їхатися, з'їзд, об'їхати, з'явитися, під'їхати, з'єднатися, з'юрмитися, об'єднання, роз'їзд, в'їдли­вий, з'юрбитися, з'їсти, з'явитися, під'їзд.

Тому після префіксів, що закінчуються на голосний, перед я, ю, є, ї на письмі апостроф не ставимо: появився, виїхав, приєднатися, приїхати, переїзд, вияв, заїсти, наїстися

Префікси пре-, при- розрізняють за значенням.

Префікс пре- вказує на збільшену ознаку і за значенням відповідає слову дуже: преспокійний (дуже спокійний), пресмачний (дуже смачний), предовгий (дуже довгий).

Префікс при- може означати приближення: прибігти, прилетіти; приєднання: приклеїти, приставити; неповну дію або ознаку: приморозити, приперчити.