1. Внутрішня політика.

Десталінізація:

- амністія (проте реабілітації не підлягали колабораціоністи, активні діячі ОУН та УПА, жертви політичних репресій до 1934 року, репресовані за «український буржуазний націоналізм», розкуркулені селяни під час колективізації 30-тих років; держава не визнала себе винною у депортації населення західної України, депортації кримських татар, німців та інших народів; інтелігенція, притягнута до карної відповідальності за інакомислення також не підлягала реабілітації);

- перейменування міст, вулиць і тд, закриття всіх музеїв Сталіна;

- ліквідація трійок;

- повернення прокурорського нагляду;

- чистка органів безпеки;

- Гулаги перетворенні у виправні колонії;

- перехід від колегіальної форми до одноосібного правління Хрущова;

- зникнення поняття буржуазного націоналізму.

Соціальна реформа:

- розширення прав республік;

- розширення прав трудових колективів;

- послаблення командно-адміністративних методів управління(ліквідація низки міністерств у Москві, скорочення адміністративно-управлінського апарату):

- створення раднаргоспів;

- реформування у робітничій системі (поява пенсії колгоспникам, скорочення робочого тижня до 5 днів, оплата за роботу в колгоспі (трудодні), збільшення заробітної плати і створення премій, скорочення робочого дня перед святами, збільшення декретної відпустки);

- масове будівництво житла для робітників;

- ліквідація боргів колгоспів;

- скорочення податку на присадибні ділянки;

- ліквідація МТС;

- створення сфери обслуговування;

- заборона робітника займатися господарством у місті;

- збільшення соціальної оплати на дитину.

Лібералізація:

- децентралізація управління;

- перехід від диктатури пролетаріату в загальну владу;

- регулярне оновлення керівних органів КПРС і держави;

- розширення прав міських органів;

- розширення прав профспілок;

- зникнення каральних органів.

 Економічна реформа:

- прискорення виходу господарства з економічної кризи;

- розвиток науково-технічного прогресу;

- повніше використання природних ресурсів в інтересах республіки (людей);

- розвиток таких галузей промисловості: машинобудування, хімічна промисловість, суднобудування, виплавка чавуну, сталі, кольорова металургія, гідроелектростанції, газопровід, поява нової – автомобілебудування.

Освітня реформа:

- потужна русифікація (численність україномовного населення зменшилось, вивчення російської мови – обов’язково, українська мова - факультативно);

- 11-річна освіта замість 10-річної;

- політехнізація освіти;

- середня освіта обов’язкова.

Релігія:

- 1954 р. – рух боротьби проти релігії;

- 1956 р. – посилення антирелігійної партії;

- 1958-1962 рр. – кампанія по боротьбі з греко-католицькою церквою (передбачала закрити церкви, створити тоталітарний контроль над діяльністю церкви).

2. Зовнішня політика:

- 1954 р. УРСР стала частиною постійної комісії ООН (ЮНЕСКО);

- 1957 р. постійне представництво УСРС при ООН;

- 1958 р. – МАГАТЕ;

- 1949р. – РЕВ;

- 1955 р. – Організація Варшавського договору;

- 1960 р. – «рік Африки».

3. Тимчасовий позитивний економічний ефект раднаргоспів:

- зросла ефективність господарювання;

- раціональніше використовувалися ресурси та міжгалузеві зв’язки;

- зменшилася кількість підприємств, що дублювали одне одного та належали різним міністерствам;

- виросло кількісне та якісне (нові товари) виробництво на старих потужностях внаслідок кращої організації;

- ожив внутрішній ринок (його наситила традиційна продукція та з’явилася нова – пилососи, холодильники, швейне обладнання, фотоапарати, радіоприймачі тощо).

4. Негативний ефект реформ.

• Реформи Хрущова не стали проривом. По суті це було «послаблення гайок», яке природно активізувало господарське життя. Проте сама командно-адміністративна система не змінилася. Тому успіхи від впровадження територіально-горизонтального принципу (раднаргоспи) не тривали довго.

• Відсутність сталої стратегії. Державу трясло ініціативами першого секретаря – так звані  «хрущовські надпрограми» (підняття цілини, кукурудзяна епопея, «наздогнати та перегнати США»). Вони запускалися різко та гарячкуватими темпами, що шкодило загальному розвитку економіки.