Максим Тадейович Рильський — поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.

   Народився 19 березня 1895 року в місті Києві у небагатій, але знаній шля­хетній родині.

   Батько майбутнього поета, Тадей Розеславович — відо­мий український культурно-освітній діяч, етнограф, фольклорист, педагог. Він давав синові ази читання й письма. Учив його з українських книжок. А ще любив читати дітям уголос твори Т. Шевченка, О. Пушкіна, А. Міцкевича. Батько вчив любити не лише книжки, а й природу, людей, світ. Якщо кудись їхав, то у візок, запряжений конем Попом, садовив і Максимка. Кінь був мудрий, ним ніхто не управляв, а якщо дорогою зустрічався хтось із селян, гривастий сам зупинявся.

     Мати, Меланія Федорівна, — проста селянка із села Романівка, нині Попільнянського району на Житомирщині. Вона була втіленням народної моралі, мудрості, доброти. Зростав Максим під благотворним впливом материнської пісні, дружби із селянськими хлопчиками, захоплюючись розкішною красою Романівки, мальовничими берегами невеличкої, але чарівної річки Унави.

    Малий Максим багато читав, і потяг до поетичної творчості прокинувся у нього рано. Перші віршовані рядки він написав семирічним. Уже в 1907 році у газеті «Рада» побачив світ його перший вірш «Сон».

    Здібний і добре підготовлений хлопчик вступив відразу до третього класу приватної гімназії в Києві. У гімназійні роки він продовжував писати вірші, а в 1910-му, коли М. Рильському було 15 років, вийшла його перша збірочка «На білих островах». 64 сторінки видання вмістили понад півсотні віршів, у яких юний поет шукав відповіді на запитання про життя і смерть, намагався зазирнути в майбутнє й замислювався над сенсом самопожертви за свій народ.

   Закінчивши гімназію, М. Рильський вступив на медичний, а потім перейшов на історико-філологічний факультет Київського університету.

    Через революцію та громадянську війну змушений був покинути навчання та переїхати в село. Протягом десяти років учителював у Романівці, а потім у Вчорайшому і Бровках. Вчитель ніколи не читав учням нудних нотацій, а якщо вже дуже пустували на уроках, то на хвилинку виходив з класу.

    Складний і суперечливий був творчий шлях поета. Збірка, що засвідчила появу видатного поета, — книга «Під осінніми зорями», яка вийшла у 1918 році, коли М. Рильському було 23 роки. Кожна наступна книга — це сходинка у творчому зростанні Максима Рильського як поета. Реальне життя поступово, але неухильно відображалося на сторінках його книг: «Крізь бурю і сніг», «Тринадцята весна», «Гомін і відгомін».

   У березні 1931-го, 36-річним, Максим Тадейович був заарештований і у неіснуючих злочинах, яких не скоював. Проте він продовжував творити.

На весь голос зазвучала поезія М. Рильського в роки Другогої світової війни. Вийшли збірки: «За рідну землю», «Слово про рідну матір», «Неопалима купина» та ін. У 1943 році побачила поема »Жага».

   Усе своє творче життя Максим Рильський плідно працював як перекладач. Взірцем майстерності є його переклад «Пана Тадеуша» польського письменника Адама Міцкевича. Досконалі й переклади М. Рильського з французької, англійської, російської мов.

     Помер 24 липня 1964 року.

Поезія Максима Рильського