Ліна Костенко — українська поетеса, прозаїк.

    Народилася Ліна Василівна 19 березня 1930 року в місті Ржищів Київської області в учительській сім’ї. Батьки майбут­ньої поетеси були людьми високоосвіченими, порядними. Батько знав дванадцять мов, добре орієнтувався в усіх навчальних предметах і викладав їх у школі.

     Коли дівчинці минуло шість років, сім'я переїхала до Києва. Тут ще зовсім дитиною застала її війна. «Я писала мало не осколком великі букви, щойно з букваря...» — сказала поетеса про ті тяжкі роки.

     У Києві Ліна закінчила середню школу, вчилась у педагогічному інституті. У 1950-х роках закінчила з відзнакою Московський літературний інститут ім. О. М. Горького.

    Писати вірші Л. Костенко почала з дитинства, друкувати — з шістнадцяти літ. Перша збірка «Проміння землі» вийшла у 1957 році, через рік — «Вітрила», у 1961 році — «Мандрівки серця». Потім побачили світ книги поезій «Над берегами вічної ріки». «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур».

      На своєму літературному шляху довелося Ліні Костенко пережити майже п'ятнадцятилітнє невизнання її як митця. Це був сумний період у житті письменниці зокрема і в історії української літератури взагалі. Але і тоді вона писала. Писала і складала в шухляду. Не зламалася, не зневірилася, не занепала духом, а шліфувала своє поетичне слово.

     Поверненням Ліни Костенко була книжка поезій «Над берегами вічної ріки», а потім з'явились «Маруся Чурай» і «Берестечко». Згадані збірка, й обидві поеми вмить зникли з книгарень, хоч і вийшли великим накладом.

     За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку поезій «Неповторність» письменниця була відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.

     Ліна Костенко видала збірку віршів для дітей «Бузиновий цар».

Ліна Костенко (перелік творів)