Симоненко Василь Андрійович біографія

ПЛАН:

1. Життя Василя Симоненка

2. Творчість

 

1. Народився Василь Симоненко у селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській родині. Цей край пов'язаний із багатьма уславленими іменами та подіями. Наприклад, М. Коцюбинський побував колись поблизу Біївців біля криниці, поруч із якою відбувалися гомінкі ярмарки. Тут малий Василько вчився розуміти добро і зло, поважати людину праці.

Виховувався без батька. Дитинство і юність припали на воєнні та післявоєнні роки. Ще у школі Василь почав складати вірші, і школярі називали його гучним словом «поет». Після закінчення сільської середньої школи (із золотою медаллю) у 1952-1957р навчався на факультеті журналістики Київського інституту. Працював секретарем в університетській багатотиражці, був учасником вузівської літстудії.

Симоненко почав писати, навчаючись в університеті. З 1957 він був співробітником газет «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», власкором «Робітничої газети». Як журналіст, у своїх статтях показував хиби партійно-бюрократичного апарату, через що зазнавав систематичного цькування з боку офіційних владних структур.

Перша збірка поезій «Тиша і грім» з'явилася у 1962 році й одразу стала подією у літературно — мистецькому житті України.

Навесні 1960 року в Києві було засновано Клуб творчої молоді. Учасниками цього мистецького утворення стали Алла Горська, Ліна Костенко, Іван Драч, Іван Світличний, Василь Стус, Микола Вінграновський, Євген Сверстюк та інші. Василь Симоненко брав активну участь у роботі клубу, багато їздив по Україні, залучався до літературних вечорів та диспутів, виступав на творчих вечорах...

А ще займався пошуками місць масових поховань жертв сталінських репресій. То було покликання серця, внутрішня, потреба і вираз болю за народ, над яким було вчинено нелюдську, звірячу наругу. У той час за участю Василя Симоненка було складено і надіслано до Київської міської ради Меморандум з вимогою оприлюднити місцезнаходження масових поховань і перетворити їх на національні місця скорботи та пам'яті.

Точкою останнього відліку для Василя Симоненка була подія, що сталася влітку 1962 року на залізничному вокзалі в Черкасах. Між буфетницею тамтешнього ресторану і Симоненком випадково спалахнула щонайбанальніша суперечка: за кільканадцять хвилин до обідньої перерви самоправна господиня відмовилась продати Василеві пачку цигарок. Той, звичайно, обурився. На шум-гам нагодилося двоє чергових міліціонерів і, ясна річ, зажадали в Симоненка документи. Не передбачаючи нічого, Симоненко пред'явив редакційне посвідчення. А далі... Далі були побої в районному відділку міліції. Побої особливо жорстокі, біль яких невгамовно мучив Симоненка до самої смерті.

З весни 1963 хвороба В. Симоненка постійно загострювалася. Нестерпно боліли поперек, нирки. На початку вересня він ліг у лікарню — обласний ліксанупр (мав таке право як журналіст). Невдовзі лікарі повідомили родині жахливий діагноз — рак нирок. Зробили операцію, але безрезультатно.

У ніч з 13 на 14 грудня 1963 року — він помирає.

2. Поезія

 

• Баба Онися

• Вона прийшла

• Гей, нові колумби й магеллани

• Грудочка землі

• «Де зараз ви, кати мого народу?..»

• Дід умер

• Дума про щастя

• «Є в коханні і будні, і свята…»

• Жорна

• Злодій

• «Задивляюсь у твої зіниці…»

• Кирпатий барометр

• Кривда

• Курдському братові

• Лебеді материнства

• Леся Українка

• Любов

• «Ми думаєм про вас…»

• Монархи

• Моя мова

• Ні, не вмерла Україна!

• Перехожий

• Піч

• Порада товаришеві з КДБ

• Прирученим патріотам

• Русь

• Салюти миру

• Старість

• «Там, у степу, схрестилися дороги…»

• «Ти знаєш, що ти людина?..»

• Україні

• Український лев

• «Флегматично зима тротуаром поскрипує…»

• «Хто у тому винен, я не знаю…»

• Ще один протест

• «Чорні від страждання мої ночі…»

 

• Казка про Дурила

• Подорож у країну Навпаки

• Цар Плаксій та Лоскотон

 

ВІРШІ

 

• 47-й рік (1956)

• Баба Онися

• Вона прийшла

• Грудочка землі

• «Де зараз ви, кати мого народу?»

• Дід умер

• Дума про щастя

• Жорна

• Злодій

• Кривда

• Лебеді материнства

• Леся Українка

• Любов

• «Ми думаєм про вас…»

• Море радості

• Моя мова

• Ні, не вмерла Україна!

• Ошукана могила

• Перехожий

• Піч

• Салюти миру

• Скарга

• «Там, у степу, схрестилися дороги…»

• «Ти знаєш, що ти — людина?..»

• Україні

• «Флегматично зима тротуаром поскрипує…»

• Ще один протест

• «Я не бував за дальніми морями…»

• «Я хочу буть несамовитим…»

ПОЕМИ

• Казка про Дурила

• Кирпатий барометр

• Русь

• Цар Плаксій та Лоскотон

 

ПРОЗА

• Бенкет на току

• Білі привиди

• Весілля Опанаса Крокви

• Вино з троянд

• Він заважав ій спати

• Дума про діда

• Кукурікали півні на рушниках

• Наївне дівчисько

• Неймовірне інтерв’ю

• Посмішки нікого не ображають

• Психологічний поєдинок

• Сірий пакет

• Чорна підкова




Переглядів: 2694
16.10.2017 -

Категорія: Реферати

Коментарії до Симоненко Василь Андрійович біографія:

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера