Якось уранці відкрила ромашка свої пелюстки, глянула на сонце й вигук­нула:

— Добридень, братику!

    Соняшник, що стояв поблизу, обу­рився¹:

— Гей, ти не помилилась? Я — брат сонця.

    Ромашка зніяковіла. І все ж — знайшлася:

— Пробач, я знаю. Але ти великий брат сонця, а я — його маленька сестричка.

    Соняшник хотів було якось заперечити — і не зміг. За­мовк і замислився.

     Так, замислений, і простояв ціле літо. Все розмірковував: чи не поступився він своєю гідністю², добре це чи зле — мати маленьку сестричку.

1. Обурився — виразив невдоволення.

2. Гідність — моральні якості людини, що дають їй підставу для самоповаги.