Поезія (Іван Франко)

ЧЕРВОНА КАЛИНО

Червона калино,

Чого в лузі гнешся?

Чи світла не любиш —

До сонця не пнешся?

 

Чи жаль тобі цвіту,

Чи радощів світу?

Чи бурі боїшся,

Чи грому з блакиту?

 

Не жаль мені цвіту,

Не страшно і грому,

І світло люблю я,

Купаюся в ньому.

 

А вгору не пнуся,

Бо сипи не маю,

Червоні ягідки

Додолу схиляю.

 

Я вгору не пнуся,

Я дубам не пара,

А ти ж мене, дубе,

Отінив, мов хмара.

   

КУЗНЯ

У долині село лежить,

понад селом туман дрижить,

а на горбі край села

стоїть кузня немала.

 

А в тій кузні коваль клепле,

а в коваля серце тепле,

а він клепле та й співа,

всіх до кузні іззива.

 

«Ходіть, люди, з хат, із поля!

Тут кується краща доля.

Ходіть, люди, порану,

вибивайтесь з туману!»

 

Та тумани хитаються,

понад селом згущаються,

розляглися по полях,

щоб затьмити людям шлях.

 

Щоб закрити їм стежини

ті, що вгору йдуть з долини,

в тую кузню, де кують

ясну зброю замість пут.

 

РОЗВИВАЙСЯ, ЛОЗО

Розвивайся, лозо, борзо,

Зелена діброво!

Оживає помертвіла

Природа наново.

 

Оживає, розриває

Пута зимовії,

Обновляєсь в свіжі сили

Й свіжії надії.

 

Зеленійся, рідне поле.

Українська ниво!

Підоймися, колосися,

Достигай щасливо!

 

І щоб всяке добре сім'я

Ти повік плекала,

І щоб світу добра служба

З твого плоду стала!

  

ПОЛУДЕНЬ

Полудень.

Поле широке безлюдне,

довкола для ока й для вуха ні духу!

 

Ні сліду людей не видать...

Лиш трави, мов море хвилясте,

зелене, барвисте, квітчасте,

і коники в травах тріщать.

 

СИПЛЕ СНІГ

Сипле, сипле, сипле сніг,

З неба сірої безодні

міріадами1 летять

ті метелики холодні.

 

Одностайні2, мов жура3

зимні, мов лихая доля,

присипають все життя,

всю красу лугів і поля.

 

Білий килим забуття,

одубіння, отупіння

все покрив, стискає все

до найглибшого коріння.

 

Сипле, сипле, сипле сніг,

килим важче налягає...

Молодий огонь в душі

меркне, слабне, погасає.

1. Міріади — незліченна кількість, сила-силенна.

2. Одностайні — тут: одноманітні.

3. Жура — журба, невеселий настрій; печаль, смуток.

 




Переглядів: 44
2.09.2021 -

Категорія: поезія

Коментарії до Поезія (Іван Франко):

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера