ЙДЕ ВЖЕ СЕРПЕНЬ

Серед літа місяць липень

Заквітчав медову липу,

І запахло все навколо,

Налетіли роєм бджоли.

Не все літо липню жити —

Он у полі стигне жито.

Вже він піде, коли смеркне,

Завтра прийде місяць серпень.

СУНИЦЯ

Під сосною,— подивіться:

Притулилася суниця.

Онде ягоди вгорі —

Достигають дітворі.

ГРУША 

Діти стояли,

Вітра прохали:

Грушок дрібненьких

Кинути жменьку.

Вітер послухав,

Дітям подмухав:

Кидав гнилички

В жмені й спіднички

МОСТИ

Ой, коли б таку стежку знайти,

Щоб по ній до веселки дійти,

Щоб по райдузі, як по мосту,

Знятись ген аж на ту висоту.

Ой, коли б мені швидше зрости,

Щоб такі будувати мости,

Щоб хлоп'ята й дівчата малі

Йшли на Місяць і знов до Землі.

ПАВЛИК-РАВЛИК

Павлику-равлику,

Не стрибай,

З кущиків хрущиків 

Не збивай!

Павлику-равлику, 

Місяць — май...

Хрущ накличе літечко — 

Не займай! 

ДЕНЬ У ДЕНЬ

День у день:

дзень та дзень!

Кожен день:

дзень та дзень!

В школі дзвоник

кожен день

Вчитись кличе:

Дзень! Дзень! Дзень!

***

Пішли рясні дощі,

Ловилися лящі.

А хлопці — мов хлющі:

забули про плащі,

та що їм ті дощі,

коли такі лящі.

СТРУМОК

— Ти куди біжиш, струмок?

— Через поле у ярок.

— І зупинишся в ярку?

— Ні, звідтіль в Десну-ріку!

— А з Десни-ріки куди?

— До Дніпрової води.

— Попливу Дніпром у море,

— в море Чорне, неозоре.

СОВА

— Вдень в дуплі сидить сова,

навіть дзьоб не висува.

А вночі вона полює,

совенят малих годує.

— Мамо, вдень чого сова

навіть дзьоб не висува?

— Дуже кепсько бачить вдень,

то й сидить, анітелень.

І чого ота сова

навіть дзьоб не висува?..