Був у одному селі піп, а в сусідстві з ним жив циган. Коли надійшла пора косити сіно, піп позвав цигана.

    Домовилися так. Циган буде косити цілий день і за це матиме платню — одну торбину кукурудзи.

    Почав циган косити.

    Косив цілий день, а коли сонце заходило, став говорити попові про розрахунок за роботу.

    Піп йому і каже:

— Дивися! Іще день не минув, бо сонце хоч і заходить, але його брат-місяць світить.

    А це місяць уже зійшов був. Бачить циган, що нічого не вдієш, і вирішив косити далі. Косив цілу ніч, аж поки місяць не зайшов. Тоді піп позвав цигана, щоб дати йому платню.

   Прийшов циган із торбиною та взяв із собою ще й мішок. Прорвав у торбині дно і наставив діркою над мішком.

    Сипле піп у торбину кукурудзу, а вона через дірку у мішок висипається.

    Помітив це піп і став на цигана кричати.

    А циган і каже:

— Коли в сонця з'явився брат, що світив мені цілу ніч, я мовчав. А тепер, коли я взяв торбиного брата, тобто мішок, то і ви не кричіть. Треба шанувати родичів.

    Так циган перемудрив зажерливого попа.