МАЙСТЕР-ЛАМАЙСТЕР (Самуїл Маршак) переклад О. Савченко

Я учитись не бажаю,

сам усе чудово знаю.

Столяр я умілий —

майстер свого діла!

 

Я, признатись, не люблю

порпаться в дрібницях.

От візьму — буфет зроблю!

Це вам не дурниця.

 

Я зроблю буфет як слід —

він стоятиме сто літ.

Витешу з ялиці

я нові полиці.

 

Нагорі у вас сервіз,

чайний посуд буде.

А під ним — просторий низ,

там поставим блюдо.

 

Тут середні етажі,

ящички дубові,

в них виделки, і ножі,

і ложки столові.

 

У моїй столярні

інструменти гарні:

плоскогубці і пила,

ще й сокира немала,

молоток, рубанок,

долото, фуганок.

 

Дошки я приготував.

І даю вам слово:

буде все, що обіцяв,

завтра вдень готове!

Завищала пила,

задзижчала, як бджола.

 

Йшла, ішла — а далі ні!

Серед дошки стала,

наче в лещата міцні

враз вона попала.

 

Я вперед її жену,

та ніяк не протягну.

Став назад її виймать —

в пилки зубчики тріщать...

 

Не вдається щось буфет —

краще збити табурет,

не кривий — пряменький,

чистий і гладенький.

 

Все ж я майстер із майстрів,

від роботи пропотів...

В мене руки вмілі —

знаюся в цім ділі!

 

Раз, два — в деревину.

Три, чотири — по коліну.

В деревину, по коліну,

у стіні пробив щілину.

 

Топорище — пополам,

а на лобі в мене шрам.

Обійдусь без табурета.

Краще — рама для портрета.

 

Є портрет у домі в нас

дідової мами.

Та підхожої якраз

не знайшлося рами.

 

Я гвіздків чимало взяв

і чотири планки,

а на кухні відшукав

клею аж півбанки.

 

Раму я зроблю в півдня,

дам їй позолоту,

і похвалить вся рідня

цю мою роботу.

 

Тільки клей — хоч не бери;

пересохлий від жари.

В'язкість в нім пропала.

Позбиваю планки я,

щоб ця рамочка моя

добру міцність мала.

 

Як ударив молотком —

цвях зігнувся черв'яком.

Другий я хотів забить —

він зробивсь дугою вмить.

А як третій цвях забив,

то головку геть скрутив.

 

— Ну, та й цвяхи! — мовив я.

— Не заб'єш їх прямо! —

І понині ще моя

не готова рама...

 

Ех, журитись не люблю

жодної хвилини!

Я на зиму наколю

скалочок з ялини.

 

Скалочки колючі,

і тонкі, й горючі,

затріщать, як на пожарі,

у старому самоварі.

 

От як весело горять!

А хлоп'ята цокотять: —

Іди сюди, в самовар їх клади.

Ти у нас не майстер,

ти у нас ламайстер.

 




Переглядів: 133
15.01.2022 -

Категорія: поезія

Коментарії до МАЙСТЕР-ЛАМАЙСТЕР (Самуїл Маршак) переклад О. Савченко:

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера