Ой у степу криниченька,

З неї вода протікає.

Гей, там чумак сиві воли пасе

Та з криниці напуває.

Воли ревуть, води не п'ють.

Бо в Крим доріженьку чують.

Ой Бог знає, та Бог і відає.

Де чумаченьки ночують.

Ой ночують чумаченьки

В чистім степу при долині,

Розпустили сірі воли пасти

При зеленій муравині.

Умер, умер чумаченько

Та в неділеньку вранці,

Поховали того чумаченька

У зеленому байраці.

Ой прилетіла сива зозуленька.

Та все «ку-ку» та «ку-ку».

— Ой подай, чумаче, та подай, голубе,

Та хоч правую руку!

— Ой рад би я, моя мила.

Хоч обидві подати:

Насипано та сирої землі.

Що не можу підняти.