Важливу роль у вимові звуків мови мають губи, або, як казали у давні часи, уста. Тому звукове мовлення вчені називають усним мовленням. 

Під час діалогу користуються усним мовленням, яке має свої правила.

1. Обміркуй те, що маєш казати.

2. Коли розмовляєш із кимсь чи розповідаєш про щось, тон мовлення має бути ввічливим, голос — не дуже гучним, але й не тихим.

3. Слова треба вимовляти чітко, не дуже швидко, але й не дуже повільно.

4. Говори неголосно, але так, щоб тебе чули.

5. Під час розмови слід дивитися в очі співрозмовника.

6. Коли слухаєш, будь уважним, не перебивай на півслові.

Про чемність

Люди часто розмовляють одне з одним: запиту­ють і відповідають, повідомляють якісь нови­ни, висловлюють вдячність, побажання, запрошен­ня і багато іншого. Люди різні. Є ввічливі й неввічливі, лагідні, доброзичливі й сердиті. Від того, яка людина, часто залежить і те, яким тоном вона розмовляє, які слова використовує. Кричати, сваритись, ображати одне одного – це негарно, неввічливо. Ввічливі люди мають терпіння уважно слухати й чемно відповідати, погоджуватися чи ввічливо відмовляти, запрошувати, вітати. Для цього є слова і вислови ввічливості, зокрема слова вітання, подяки й вибачення. Слова будь ласка вживають, коли звертаються з проханням. Слова дякую, спасибі вживають у відповідь на якусь послугу, добру справу. Слова вибач(те) мені, перепрошую вживає той, хто робить якусь прикрість ненавмисне й шкодує про це. Вітаються словами доброго ранку, світлої днини, доброго дня, добридень, привіт, а словами до побачення, на добраніч, бувай, до зустрічі прощаються.

Що таке міміка? Ти спілкуєшся зі своїми друзями і рідними за допомогою слів, намагаєшся пояснити їм свої вчинки, емоції, своє ставлення до них і до подій, які відбуваються навколо. А спробуй висловити свої почуття без слів. Що ти задієш? Жести, дотики, вирази обличчя (міміку). Міміка – це спосіб спілкування між людьми без слів. За мімікою співрозмовника ти орієнтуєшся, що він відчуває: радість, занепокоєння, страх, незадоволення, гнів чи злість. Акторів, які не послуговуються голосом, називають мімами, або лицедіями.